Ustawienie lamp na świeczniku
(II Mojż. 27,20—21)1 I przemówił Pan do Mojżesza tymi słowy:
2 Nakaż synom izraelskim, aby ci przynieśli do świecznika czystego, wytłoczonego z oliwek oleju, aby można było nieustannie palić lampę.
3 Na zewnątrz zasłony Skrzyni Świadectwa w Namiocie Zgromadzenia będzie ją Aaron przygotowywał, aby świeciła od wieczora do rana nieustannie. Jest to ustawa wieczna dla waszych pokoleń.
4 Ustawi te lampy na szczerozłotym świeczniku, aby świeciły przed Panem nieustannie.
Chleby pokładne
(II Mojż. 25,30)5 Weźmiesz też przedniej mąki i upieczesz z niej dwanaście placków, każdy placek z dwóch dziesiątych efy mąki.
6 Ułożysz je w dwóch rzędach, po sześć w rzędzie, na szczerozłotym stole przed Panem;
7 Następnie na każdy rząd położysz czystego kadzidła, aby było na tym chlebie ofiarą przypomnienia, ofiarą ogniową dla Pana.
8 W każdy sabat będzie się je nieustannie układać przed Panem od synów izraelskich jako wieczne przymierze.
9 Będą one należały do Aarona i do jego synów; będą je jedli w świętym miejscu, gdyż jest to świętość nad świętościami z ogniowych ofiar dla Pana jako należność wieczysta.
Kara za bluźnierstwo
10 A oto był między synami izraelskimi syn pewnej kobiety, Izraelitki, ale męża Egipcjanina. Ten syn Izraelitki pokłócił się w obozie z pewnym mężem Izraelitą.
11 Syn tej kobiety Izraelitki bluźnił imieniu Pana i przeklinał go; przyprowadzono go tedy do Mojżesza. Matka jego nazywała się Szelamit, a była córką Dibriego, z plemienia Dan.
12 I osadzili go pod strażą, aż sprawa zostanie rozstrzygnięta przez orzeczenie Pana.
13 I przemówił Pan do Mojżesza tymi słowy:
14 Wyprowadź bluźniercę poza obóz, a wszyscy, którzy to słyszeli, niech położą ręce swoje na jego głowie i niech ukamienuje go cały zbór.
15 A synom izraelskim powiedz tak: Każdy, kto przeklina swego Boga, poniesie karę za swój grzech.
16 Kto bluźni imieniu Pana, poniesie śmierć. Ukamienuje go cały zbór; zarówno obcy przybysz jak i krajowiec za bluźnierstwo imieniu Pana poniesie śmierć.
Kara za zabójstwo i skaleczenie
17 Jeżeli kto zabije człowieka, poniesie śmierć.
18 A kto zabije zwierzę, zapłaci za nie, zwierzę za zwierzę.
19 Jeżeli kto okaleczy swego bliźniego, uczyni mu się tak, jak sam uczynił.
20 Złamanie za złamanie, oko za oko, ząb za ząb. Jak okaleczył człowieka, tak mu będzie oddane.
21 Kto zabije zwierzę, zapłaci za nie, a kto zabije człowieka, poniesie śmierć.
22 Będzie u was jedno prawo, zarówno dla obcego przybysza jak i dla krajowca, gdyż Ja, Pan, jestem Bogiem waszym.
23 I przemówił Mojżesz do synów izraelskich, a oni wyprowadzili bluźniercę poza obóz i ukamienowali go. Synowie izraelscy uczynili tak, jak Pan nakazał Mojżeszowi.
Необхідність підтримувати світло у світильнику
1 Господь промовив до Мойсея, говорячи:
2 Звели Ізраїльтянам, аби вони принесли для освітлення чисту, витовчену з оливок олію, щоб постійно підтримувати у світильнику світло
3 в Наметі Свідчення перед завісою. Аарон споряджатиме його постійно від вечора до ранку перед Господом. Це вічна постанова для ваших поколінь.
4 Він завжди розставлятиме лампади на світильнику з чистого золота перед Господом.
Священні хліби
5 Візьми питльованого борошна і спечи з нього дванадцять хлібів. Кожен з хлібів має бути з двох десятих частин ефи .
6 І покладеш їх у дві купки, по шість в одній купці один на одному , на чистому столі перед Господом.
7 На кожну купку покладеш чистий ладан, який буде на хлібі як пам’ятна частка вогняної жертви для Господа.
8 Кожної суботи він постійно кластиме їх перед Господом від Ізраїльтян, як вічний Заповіт.
9 Ці хліби належатимуть Ааронові та його синам. Вони їх будуть їсти на святому місці, оскільки це святе святих, призначене для нього з Господніх вогняних жертв. Це вічна постанова.
Кара за богозневагу
10 Син однієї жінки-ізраїльтянки, який був сином єгиптянина, перебуваючи між ізраїльськими синами посварився в таборі з чоловіком-ізраїльтянином.
11 Син жінки-ізраїльтянки зневажав Господнє Ім’я і проклинав Його. Тому його привели до Мойсея. Ім’я його матері Шеломіт, дочка Дібрі з племені Дана.
12 Його взяли під варту, поки справа не буде вирішена, згідно з Господнім словом.
13 Тоді Господь промовив до Мойсея і сказав:
14 Виведи того, хто проклинав, поза табір, і усі, хто це чув, покладуть свої руки на його голову. Після цього уся громада поб’є його камінням.
15 Звернись до Ізраїльтян і скажи: Кожна людина, яка проклинатиме свого Бога, понесе свій гріх.
16 Хто проклинатиме Господнє Ім’я, буде приречений на смерть. Уся громада неодмінно поб’є його камінням, корінний він житель чи приходець. Коли він проклинає Господнє Ім’я, то повинен померти.
17 Людина, яка вб’є людину, також повинна неодмінно померти.
18 А хто вб’є тварину, повинен відшкодувати її – тварину за тварину.
19 Якщо хтось завдасть своєму ближньому тілесного ушкодження, то йому потрібно вчинити те саме, що вчинив він.
20 Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб. Яке пошкодження він завдасть людині, таке буде віддано йому.
21 Хто вб’є тварину, той повинен за неї заплатити, а хто причинить смерть людині, нехай понесе смерть сам.
22 Право у вас буде одне як для приходця, так і для місцевого жителя, бо Я – Господь, ваш Бог.
23 Коли Мойсей оголосив про це Ізраїльтянам, вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й побили його камінням. Ізраїльтяни зробили так, як звелів Господь Мойсеєві.