Zdobycie Jeruzalemu
(II Król. 24,20—25,21)1 I był tam, gdy zdobyto Jeruzalem. W dziewiątym roku Sedekiasza, króla judzkiego, w dziesiątym miesiącu, przybył Nebukadnesar, król babiloński, z całym swoim wojskiem pod Jeruzalem i oblegali je,
2 A w jedenastym roku panowania Sedekiasza, w czwartym miesiącu, dziewiątego dnia tegoż miesiąca zrobiono wyłom w murze miasta.
3 I wszyscy dowódcy króla babilońskiego wtargnęli, i usadowili się w bramie środkowej: Nergal-Sar-Eser, książę Sin-Magir, dowódca wojsk liniowych, Nebuszasban, przełożony nad eunuchami, i wszyscy inni dowódcy króla babilońskiego.
4 A gdy to zobaczył Sedekiasz, król judzki, i wszyscy wojownicy, uciekli i wyszli w nocy z miasta drogą ku ogrodowi królewskiemu, bramą między dwoma murami, i szli w kierunku doliny nadjordańskiej.
5 Lecz wojsko Chaldejczyków pędziło za nimi i doścignęło Sedekiasza na stepach Jerycha. Wtedy pojmali go i przyprowadzili do Nebukadnesara, króla babilońskiego, do Rybli w ziemi Chamat, a ten wydał nań wyrok.
6 Król babiloński kazał stracić w Rybli synów Sedekiasza na jego oczach; także wszystkich dostojników Judy kazał stracić król babiloński.
7 Sedekiaszowi kazał wyłupić oczy, a jego zakuć w kajdany i zaprowadzić do Babilonu.
8 Pałac królewski i domy ludu Chaldejczycy spalili, a mury Jeruzalemu zburzyli.
9 Resztę ludu, który pozostał w mieście, i zbiegów, którzy zbiegli do niego, i resztę rzemieślników uprowadził Nebuzaradan, naczelnik straży przybocznej, do niewoli do Babilonu.
10 Część biednej ludności, która nic nie posiadała, pozostawił Nebuzaradan, naczelnik straży przybocznej, w ziemi judzkiej i dał im jednocześnie winnice i role.
Los Jeremiasza po zdobyciu miasta
11 Co do Jeremiasza wydał Nebukadnesar, król babiloński, Nebuzaradanowi, naczelnikowi straży przybocznej, następujące zarządzenie:
12 Weź go, czuwaj nad nim i nie czyń mu żadnej krzywdy, lecz postępuj z nim tak, jak on sam ci powie!
13 Wtedy Nebuzaradan, naczelnik straży przybocznej, i Nebuszasban, przełożony nad eunuchami, i Nergal Sar-Eser, dowódca wojsk liniowych, i wszyscy dostojnicy króla babilońskiego posłali
14 I kazali sprowadzić Jeremiasza z dziedzińca wartowni i przekazali go Gedaliaszowi, synowi Achikama, syna Safana, aby pozwolił mu iść do domu. I tak pozostał wśród ludu.
Zapowiedź ocalenia Ebedmelecha
15 I doszło Jeremiasza słowo Pana, gdy był trzymany na dziedzińcu wartowni, tej treści:
16 Idź i powiedz Ebedmelechowi, Etiopczykowi, tak: Tak mówi Pan Zastępów, Bóg Izraela: Oto Ja spełnię moje słowa nad tym miastem ku złemu, a nie ku dobremu, i sprawdzą się w owym dniu na twoich oczach.
17 Lecz ciebie wyratuję w owym dniu i nie będziesz wydany w ręce mężów, których się boisz.
18 Albowiem na pewno wybawię cię i nie padniesz od miecza, i zyskasz swoje życie jako zdobycz, bo mi zaufałeś — mówi Pan.
Навуходоносор захоплює Єрусалим
1 Дев’ятого року правління Юдейського царя Седекії, в десятому місяці, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову прибув до Єрусалима, й почалася облога .
2 В одинадцятий рік царювання Седекії, в четвертому місяці, дев’ятого дня того місяця місто було захоплене ворогами .
3 Всі можновладці вавилонського царя увійшли в місто й розташувались біля Середніх воріт, зокрема: Нерґал-Сар-Ецер, Самґар-Нево, Сар-Сехім, раб-саріс (начальник євнухів ), Нерґал-Сар-Ецер, раб-маґ (старший маг ) і решта вельмож вавилонського царя.
4 Коли Юдейський цар Седекія та його вояки все це побачили, то вирішили втікати, – вони вийшли з міста вночі через царський сад і таємні ворота, що були між подвійними стінами, в напрямку Йорданської Долини .
5 Але халдейське військо погналося за ними й наздогнало Седекію в Єрихонській долині; вони схопили його й привели до вавилонського царя Навуходоносора, в Рівлу, що в землі Хамат, де він і виголосив їм вирок.
6 Синів Седекії вавилонський цар стратив у Рівлі у нього (батька ) на очах; знищив вавилонський цар і всіх знатних людей Юдеї.
7 Самому ж Седекії він виколов очі, закував його в мідні кайдани і відправив його до Вавилону.
8 Царський палац і будинки людей халдеї спалили вогнем, а стіни Єрусалима зруйнували.
9 Всіх людей, котрі ще залишалися у місті, та перебіжчиків, які раніше перейшли на бік ворога, – тобто усіх з решти народу, що залишився, Невузарадан, начальник охорони, виселив у Вавилон.
10 А бідних людей, котрі нічого не мали, Невузарадан, начальник охорони, залишив у Юдейському краї, наділивши їх у той же день виноградниками та землею.
11 Стосовно ж Єремії, то вавилонський цар Навуходоносор віддав Невузараданові, начальнику охорони, такий наказ:
12 Візьми його, й приділи йому свою увагу, – не чини йому жодного зла, а виконай те, про що він тебе попросить.
Єремію звільнено із в’язниці
13 Після цього Невузарадан, начальник охорони, Небушазбан – старший над євнухами-царедворцями, Нерґал-Шар-Ецер – начальник магів, й усі вельможі вавилонського царя
14 послали, аби забрати Єремію з в’язничного двору, і передали його Ґедалії, синові Ахікама, внукові Шафана, щоб той відпустив його додому. Отже, він (Єремія) залишився серед свого народу.
15 Коли Єремія був ще під вартою у в’язничному дворі, було до нього Господнє слово такого змісту:
16 Піди й передай ефіоплянину Евед-Мелехові такі слова: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю! Оце Я виконую Моє провіщення щодо цього міста йому на зло, а не на добро. Вони (пророцтва ) збуватимуться в найближчі дні перед твоїми очами.
17 Але тебе Я врятую того дня, – говорить Господь, – і тебе не видадуть у руки людей, яких ти боїшся.
18 Я неодмінно тебе врятую, і ти не загинеш від меча! Твоє життя стане для тебе як здобич, позаяк ти довірився Мені, – говорить Господь.