Zapowiedź chlubnej przyszłości
1 Słowo, które wyszło od Pana do Jeremiasza tej treści:
2 Tak mówi Pan, Bóg Izraela: Spisz sobie wszystkie słowa, które mówiłem do ciebie w księdze,
3 Bo oto idą dni — mówi Pan — że odmienię los mojego ludu, Izraela i Judy — mówi Pan — i sprowadzę ich z powrotem do ziemi, którą dałem ich ojcom, aby ją posiedli.
4 A to są słowa, które wypowiedział Pan o Izraelu i o Judzie:
5 Tak mówi Pan:
Słyszeliśmy głos trwogi, strachu i niepokoju.
6 Pytajcie i patrzcie! Czy mężczyzna może rodzić?
Czemu więc widzę każdego mężczyznę
z rękami na biodrach jak u rodzącej,
a oblicze wszystkich zbladło?
7 Biada! Gdyż wielki to ów dzień,
żaden do niego niepodobny.
Jest to czas utrapienia dla Jakuba,
jednak będzie z niego wybawiony.
8 I stanie się w owym dniu — mówi Pan Zastępów:
Złamię jarzmo na jego szyi
i rozerwę jego więzy,
i już go nie ujarzmią cudzoziemcy.
9 I będą służyli Panu, swojemu Bogu,
i Dawidowi, swojemu królowi, którego im wzbudzę.
10 Dlatego nie bój się ty, mój sługo, Jakubie
— mówi Pan — i nie trwóż się, Izraelu,
gdyż oto wybawię cię z daleka,
a twoje potomstwo z ziemi ich wygnania.
I wróci Jakub, i będzie żył w spokoju
i beztrosko, i nikt go nie będzie straszył.
11 Gdyż Ja jestem z tobą — mówi Pan — aby cię wybawić.
Albowiem wygubię wszystkie narody, między którymi cię rozproszyłem,
lecz ciebie nie wygubię; będę cię karał według prawa,
lecz cię nie zostawię całkiem bez kary.
12 Gdyż tak mówi Pan: Twój cios jest dotkliwy,
twoją rana jest nieuleczalna.
13 Nie ma na twój wrzód lekarstwa,
nic nie może sprawić zabliźnienia.
14 Wszyscy twoi kochankowie zapomnieli o tobie,
nie troszczą się o ciebie,
bo uderzyłem cię, jak uderza wróg,
okrutnym smaganiem za wielką twoją winę,
za to, że liczne są twoje grzechy.
15 Czemu krzyczysz z powodu swojej rany,
że dotkliwy jest twój ból?
Za wielką twoją winę ci to uczyniłem,
za to, że liczne są twoje grzechy.
16 Dlatego wszyscy, którzy cię pożerali, będą pożarci,
a wszyscy twoi ciemięzcy pójdą do niewoli.
Ci, którzy cię grabią, będą ograbieni,
a wszystkich twoich łupieżców wydam na łup.
17 Bo spowoduję, że zabliźnią się twoje rany
i uleczę cię z twoich ciosów — mówi Pan —
chociaż nazwali cię Odrzuconą,
o którą nikt się nie troszczy.
18 Tak mówi Pan:
Oto Ja odwrócę los namiotów Jakuba
i zlituję się nad jego siedzibami,
miasto będzie odbudowane na swoim wzgórzu,
a pałac stanie na swoim miejscu.
19 I rozbrzmi z nich pieśń dziękczynna i okrzyk weselących się,
rozmnożę ich i nie będzie ich mało,
uczczę ich i nie będą już w pogardzie.
20 Jego synowie będą jak niegdyś,
a jego zgromadzenie ostoi się przede mną,
lecz wszystkich jego ciemięzców ukarzę.
21 Z niego wywodzić się będzie jego książę,
a jego władca wyjdzie spośród niego;
i pozwolę mu przystąpić i zbliżyć się do mnie,
bo któż narażałby swoje życie, by zbliżyć się do mnie? — mówi Pan.
22 I będziecie moim ludem,
a Ja będę waszym Bogiem.
23 Oto zawierucha Pana zrywa się
i huragan unosi się kłębami,
nad głową bezbożnych się kłębi.
24 Nie uśmierzy się żar gniewu Pana,
aż spełni i urzeczywistni zamysły jego serca;
w dniach ostatecznych zrozumiecie to dokładnie.
Божа обітниця про визволення та відновлення Ізраїля та Юди
1 Слово, яке було до Єремії від Господа такого змісту:
2 Так говорить Господь, Бог Ізраїлю, наказуючи: Запиши всі слова, які Я тобі говорив, у сувій.
3 Адже надходить час, – говорить Господь, – коли Я поверну з полону Мій народ, Ізраїль і Юдею, – це запевнення Господа, – і приведу їх до краю, який Я дав ще їхнім батькам, і вони ним володітимуть.
4 А ось слова, які Господь сказав щодо Ізраїлю та Юдеї:
5 Так говорить Господь: Ми чуємо зойки страху. Немає миру.
6 Розпитайте і подумайте: Чи мужчина може народити? Чому ж Я бачу руки кожного чоловіка на його крижах, наче в породіллі, і з поблідлими обличчями?
7 Горе! Адже це великий день, і подібного йому немає. Це час страждань Якова, але він буде від них врятований!
8 Того дня, – говорить Господь Саваот, – Я зламаю ярмо на вашій шиї й розіб’ю ваші кайдани, так що ви перестанете служити чужинцям.
9 Тоді ви почнете служити Господу, своєму Богові, й своєму цареві, нащадку Давида, якого Я поставлю для них.
10 Тож, Якове, мій слуго, не бійся, – говорить Господь, – і не жахайся Ізраїлю! Адже Я врятую тебе в далекому краю, – поверну твоїх нащадків з країни їхнього поневолення. Повернеться Яків й житиме в спокої і в безпеці, бо вже ніхто його не лякатиме.
11 Тому що Я з тобою, – говорить Господь, – щоб тебе спасати. Я знищу всі народи, серед яких Я тебе розпорошив. Але тебе Я не вигублю; Я лише покараю тебе, як вимагає справедливість, і непокараним не залишу.
12 Так говорить Господь: Невиліковна твоя рана, тяжка твоя недуга, дочко Сіону,
13 нікому заступитись за тебе на суді, – немає ліків, які позбавили би тебе хвороби.
14 Усі твої коханці забули про тебе й не цікавляться тобою, тому що Я тебе поранив ударами ворога, – його суворим покаранням, за численні твої провини й безліч твоїх гріхів.
15 Навіщо ти нарікаєш на свої рани, – на свій невпинний біль? За численні твої провини й безліч твоїх гріхів Я це тобі учинив!
16 Проте ті, котрі тебе пожирають, самі будуть пожерті, і хто тебе пригноблював, – усі вони підуть у неволю. Всі твої грабіжники будуть пограбовані, а ті, для кого ти стала здобиччю, самі стануть здобиччю.
17 Тобі ж, дочко Сіону, Я принесу зцілення і вилікую тебе від твоїх ран, – запевняє Господь, – хоч тебе прозвали відкинутою, про яку ніхто вже ніколи не подбає.
18 Так говорить Господь: Ось Я поверну з неволі намети Якова й виявлю милосердя до його поселень. Місто також буде відбудоване на його пагорбі, – підійметься і царський палац на належному для нього місці.
19 І полине звідти пісня хвали й подяки, а також вигуки тих, що веселяться. Я намножу їх так, що їх не буде менше. Я звеличу їх, і ніхто їх не зневажатиме.
20 Їхні сини стануть такими, як у давні часи, а їхня громада утвердиться переді Мною. Що ж до їхніх гнобителів, то Я відплачу їм Сам.
21 Можновладці їхні (Ізраїлю ) походитимуть від них, як і їхній володар вийде з їх народу. Я наближу його до Себе , й він наблизиться до Мене. Бо хто наважився б сам, за своєю волею, наблизитись до Мене? – питає Господь.
22 Тоді ви знову станете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
23 Ось знявся Господній буревій великого гніву, – ураган клубочиться над головами нечестивих і не припиняється.
24 Не згасне полум’я Господнього обурення, аж доки не завершить, і доки Він не виконає задумів Свого серця. Все це належним чином зрозумієте в останні дні.