Wezwanie Jeremiasza do uległości wobec Babilończyków
1 Na początku panowania Jojakima, syna Jozjasza, króla judzkiego, doszło Jeremiasza słowo Pana:
2 Tak rzekł Pan do mnie: Zrób sobie powrozy i jarzmo i włóż je sobie na szyję.
3 I poślij do króla Edomu i do króla Moabu, i do króla Ammonitów, i do króla Tyru, i do króla Sydonu przez posłów, którzy przybyli do Jeruzalemu, do Sedekiasza, króla judzkiego,
4 Takie zlecenie do ich panów: Tak mówi Pan Zastępów, Bóg Izraela, tak powiecie waszym panom:
5 Ja uczyniłem ziemię, człowieka i zwierzęta, które są na powierzchni ziemi, swoją wielką siłą i swoim wyciągniętym ramieniem, i daję ją temu, komu zechcę.
6 Otóż teraz daję te wszystkie ziemie w ręce Nebukadnesara, króla babilońskiego, mojego sługi. Także daję mu zwierzęta polne, aby mu służyły.
7 I będą mu służyć wszystkie narody i jego synowi, i jego wnukowi, aż nadejdzie czas także dla jego kraju; i ujarzmią go liczne narody i wielcy królowie.
8 Ten zaś naród i to królestwo, które by nie służyło Nebukadnesarowi, królowi babilońskiemu, i nie poddało swojego karku pod jarzmo króla babilońskiego, ten lud będę karał mieczem i głodem, i zarazą — mówi Pan — aż wydam ich w jego ręce.
9 Wy więc nie słuchajcie waszych proroków ani waszych wieszczbiarzy, ani waszych marzycieli, ani waszych wieszczków, ani waszych czarowników, którzy mówią wam: Nie będziecie służyli królowi babilońskiemu,
10 Gdyż prorokują wam kłamliwie, aby was oddalić od waszej ziemi, bym Ja was odrzucił i zginęlibyście.
11 Lecz ten naród, który podda swój kark pod jarzmo króla babilońskiego i będzie mu służył, pozostawię na jego ziemi — mówi Pan — aby ją uprawiał i mieszkał w niej.
12 A do Sedekiasza, króla judzkiego, rzekłem dokładnie te same słowa: Poddajcie wasze karki pod jarzmo króla babilońskiego i służcie jemu i jego narodowi, a będziecie żyli!
13 Dlaczego macie zginąć, ty i twój lud, od miecza, głodu i zarazy, jak zapowiedział Pan narodowi, który nie służy królowi babilońskiemu?
14 Nie słuchajcie więc słów proroków, którzy mówią do was: Nie będziemy służyli królowi babilońskiemu, gdyż oni prorokują wam kłamliwie.
15 Gdyż nie posłałem ich — mówi Pan — a prorokują wam w moim imieniu kłamliwie, abym was odrzucił i byście zginęli wraz z prorokami, którzy wam prorokują.
16 A do kapłanów i do całego ludu rzekłem: Tak mówi Pan: Nie słuchajcie słów waszych proroków, którzy wam prorokują: Oto teraz przybory domu Pana będą rychło sprowadzone z Babilonu, bo oni wam prorokują kłamliwie!
17 Nie słuchajcie ich! Służcie królowi babilońskiemu, a będziecie żyli! Dlaczego to miasto ma być zniszczone?
18 Gdyby byli prorokami i gdyby słowo Pana było u nich, wstawialiby się u Pana Zastępów, aby przybory, które pozostały w domu Pana i w pałacu króla judzkiego, i w Jeruzalemie, nie odeszły do Babilonu.
19 Bo tak mówi Pan Zastępów o słupach i o spiżowym morzu, i o podstawkach, i o reszcie przyborów, które pozostały w tym mieście,
20 Których nie zabrał Nebukadnesar, król babiloński, gdy uprowadził do niewoli z Jeruzalemu do Babilonu króla judzkiego Jechoniasza, syna Jojakima, wraz ze wszystkimi wybitnymi obywatelami Judy i Jeruzalemu.
21 Gdyż tak mówi Pan Zastępów, Bóg Izraela, o przyborach, które pozostały w domu Pana i w pałacu króla judzkiego, i w Jeruzalemie:
22 Będą sprowadzone do Babilonu i tam pozostaną aż do dnia, gdy zajmę się nimi — mówi Pan — i znowu je sprowadzę na to miejsce.
Ярмо з поворозками
1 На початку правління Юдейського царя Єгоякіма , сина Йосії, було до Єремії слово від Господа такого змісту:
2 Так сказав мені Господь: Зроби собі ярмо з поворозками й надінь його на свою шию.
3 А через послів, що прибули в Єрусалим до Юдейського царя Седекії, пошли такі самі цареві Едому, цареві Моаву, цареві аммонійців, цареві Тира, і цареві Сидона.
4 І накажи їм передати ці ярма своїм володарям зі словами: Господь Саваот, Бог Ізраїлю, говорить, щоб ви так сказали вашим володарям:
5 Я – Той, Хто Своєю великою силою і Своєю простягнутою рукою створив землю, людину та всіх тварин, що існують на землі, і Я даю її (землю ) тим, кому лишень забажаю.
6 Зараз Я віддаю усі ці землі в руки вавилонського царя Навуходоносора, Мого слуги. Також Я віддаю йому всіх диких звірів, аби йому служили.
7 Всі народи також служитимуть йому, його синові, та його внукові, аж поки настане час і для його краю, коли численні народи й великі царі поневолять (покладуть ярмо ) його.
8 Якщо якийсь народ, або царство, не захочуть служити йому, тобто вавилонському цареві Навуходоносорові, й не підставлять своєї шиї під ярмо царя Вавилону, то в такому разі Я покараю той народ мечем, голодом і моровицею, – таке приречення Господа, – аж поки не знищу їх рукою вавилонського царя.
9 Тому ви не слухайте ваших пророків, ні ваших ворожбитів, ні ваших сновидців, ні ваших чаклунів, ні ваших чародіїв, котрі вас запевняють, говорячи: Ви не будете служити вавилонському цареві!
10 Адже вони провіщають вам обман, прирікаючи вас на вигнання з вашої землі. Я буду змушений вигнати вас, – і ви загинете!
11 Але народ, який нахилить свою шию під ярмо царя Вавилону і буде йому служити, Я залишу його (народ ) на власній землі, – говорить Господь. Він оброблятиме її і мешкатиме на ній.
12 Усі ці слова я сповістив також Юдейському цареві Седекії, сказавши йому: Нахиліть свою шию під ярмо царя Вавилону, служачи йому та його народові, й будете жити.
13 Навіщо вам помирати, – тобі та твоєму народові від меча, голоду та моровиці, – як Господь провістив щодо народу, який не побажає служити вавилонському цареві?
14 Отже, не слухайте слів пророків, які вам віщують, говорячи: Ви не будете служити цареві Вавилону! – адже вони провіщають вам неправду,
15 і Я їх не посилав, – говорить Господь. – Вони пророкують від Мого Імені обман, аби Я вас відкинув, і щоб ви загинули разом з пророками, які вам провіщають…
16 Звертаючись до священиків і всього цього народу, я сказав слова Господа: Не слухайте слів ваших пророків, котрі вам провіщають, запевняючи: Оце незабаром посуд Господнього Храму буде повернений з Вавилона. Адже вони неправду вам пророкують!
17 Не слухайте їх! Служіть вавилонському цареві й будете жити. Чому має перетворитись на руїну місто?
18 Якби вони були справжніми пророками, і якби було в них Господнє слово, то вони благали б Господа Саваота, аби посуд, який ще залишився в Господньому Храмі, і в палаці Юдейського царя в Єрусалимі, не був вивезений до Вавилона.
19 Тому так говорить Господь Саваот про колони, про мідне море , про підставки та про решту посуду, який ще залишився в цьому місті,
20 і який вавилонський цар Навуходоносор не забрав, коли полонив з Єрусалима до Вавилона Юдейського царя Єхонію, сина Єгоякіма, разом з усіма видатними людьми Юдеї та Єрусалима.
21 Ось що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю, про посуд, який залишився в Господньому Храмі та в палаці Юдейського царя, і, взагалі в Єрусалимі:
22 Його відвезуть у Вавилон, і він там залишатиметься до того дня, поки Я не прийду за ним, – говорить Господь. – Тоді Я його заберу і поверну на колишнє місце.