Napiętnowanie powszechnej grzeszności
1 Oto ręka Pana nie jest tak krótka, aby nie mogła pomóc,
a jego ucho nie jest tak przytępione, aby nie słyszeć.
2 Lecz wasze winy są tym, co was odłączyło od waszego Boga, a wasze grzechy zasłoniły przed wami jego oblicze, tak że nie słyszy.
3 Gdyż wasze dłonie są splamione krwią, a wasze palce winą; wasze wargi mówią kłamstwo, wasz język szepce przewrotność.
4 Nikt nie pozywa przed sąd według słuszności
i nikt nie prowadzi sprawy uczciwie.
Polegają na kłamstwie i mówią puste słowa,
są brzemienni występkiem i rodzą zgubę.
5 Wylęgają jaja bazyliszka i przędą pajęczynę;
kto spożywa ich jaja, ginie, a gdy się je stłucze, wypełznie z nich gad.
6 Ich tkaniny nie nadają się na suknię,
a ich robotą nie można się przyodziać.
Ich uczynki, to uczynki złe,
a dowody gwałtu są na ich dłoniach.
7 Ich nogi biegną do złego i śpieszą się do przelewu niewinnej krwi;
ich myśli, to myśli zgubne,
spustoszenie i zniszczenie znaczą ich szlaki.
8 Drogi pokoju nie znają i nie ma prawa na ich gościńcach,
chodzą tylko krętymi ścieżkami.
Żaden z tych, którzy nimi chodzą, nie zna pokoju.
9 Dlatego dalekie jest od nas prawo
i nie dociera do nas sprawiedliwość;
wyczekujemy światłości, lecz oto jest ciemność,
wyczekujemy jasności dziennej, lecz musimy chodzić w mrokach.
10 Wymacujemy ściany jak ślepi
i chodzimy po omacku, jakbyśmy nie mieli oczu,
potykamy się w biały dzień jak o zmroku,
jak umarli w podziemnej krainie.
11 Mruczymy wszyscy jak niedźwiedzie
i bez przerwy gruchamy jak gołębie;
oczekujemy sądu, ale go nie ma,
zbawienia, lecz ono jest od nas daleko.
12 Bo wiele jest naszych występków wobec ciebie,
a nasze grzechy świadczą przeciwko nam;
świadomi jesteśmy naszych występków i znamy własne przewinienia;
13 Że jesteśmy niewierni i zapieramy się Pana,
odwracamy się od naszego Boga,
mówimy o ucisku i odstępstwie
i wypowiadamy z serca słowa kłamliwe.
14 Dlatego prawo zostało usunięte na bok,
a sprawiedliwość pozostaje daleko,
gdyż prawda potyka się na rynku,
a dla uczciwości miejsca nie ma.
15 Prawda się zapodziała, a ten, który unika złego, bywa plądrowany;
Widział to Pan i za złe to poczytał, że nie ma prawa.
16 Widział też, że nie ma nikogo,
i zdumiał się, że nikt nie występuje;
a wtedy dopomogło mu jego ramię
i wsparła go jego sprawiedliwość.
17 Przyoblókł się w sprawiedliwość jak w pancerz
i hełm zwycięstwa włożył na swoją głowę,
przyoblókł się w szatę pomsty
i odział się w płaszcz żarliwości.
18 Według uczynków odpłaci: swoim przeciwnikom zawziętością,
swoim wrogom odpłatą,
wyspom też da odpłatę.
19 I będą się bali na Zachodzie imienia Pana,
a na Wschodzie jego chwały,
gdyż przyjdzie jak ścieśniona rzeka,
na którą napiera powiew Pana.
20 Przyjdzie jako Odkupiciel dla Syjonu
i dla tych, którzy w Jakubie odwrócili się od występku — mówi Pan.
21 Co do mnie zaś, to moje przymierze z nim, jest takie, mówi Pan:
Mój duch, który spoczywa na tobie,
i moje słowo, które włożyłem w twoje usta, nie zejdą z ust twojego potomstwa ani z ust twoich wnuków — mówi Pan — odtąd aż na wieki.
Провини відділили народ від Бога
1 Господня рука не стала неспроможною аби спасати, а Його вухо не притупилось, щоб слухати.
2 Ні! Це ваші провини відділили вас від вашого Бога, і ваші гріхи закрили від вас Його обличчя так, що Він не чує.
3 Адже ваші руки заплямовані кров’ю, а ваші пальці – беззаконням; ваші уста говорять неправду, і ваш язик лихословить.
4 Ніхто не закликає до правди, і не дбає про справедливе правосуддя. Кожен надію покладає на порожні слова, і говорить неправду, оскільки вагітні пороком і породжують злочин, –
5 висиджують гадючі яйця й плетуть сіті павука. Хто споживає їхні яйця, вмирає, а коли ж розіб’є, виповзе звідти гадюка.
6 Їхнє павутиння непридатне для одягу, – в їхнє рукоділля неможливо зодягнутися. Адже всі їхні вчинки злочинні, а на їхніх руках сліди насильства;
7 їхні ноги спрямовані до зла і поспішають на пролиття невинної крові; їхні думки – суцільне беззаконня, – спустошенням і знущанням позначені їхні дороги.
8 Шляхи миролюбства їм невідомі, й немає правосуддя на їхніх дорогах. Вони самі обрали собі криві стежки, тому кожен, хто ними ходить, не знатиме спокою.
Усвідомлення власних провин і гріхів
9 Ось чому таке далеке від нас правосуддя і не доходить до нас справедливість. Ми очікуємо на світло, але навкруги лише темрява, – жадаємо сяйва, а ходимо в темряві,
10 йдемо, наче сліпі, обмацуючи стіну, – як незрячі ходимо навпомацки, спотикаємося в полудень, наче в сутінках, – живемо в темряві, як померлі.
11 Всі ревемо, як ведмеді, або туркочемо, як голуби. Ми очікували правосуддя, але його немає, спасіння, – але воно далеко від нас.
12 Адже великі наші провини перед Тобою, і наші гріхи свідчать проти нас. Ми усвідомлюємо наше беззаконня, і знаємо наші злочини, –
13 ми зраджували і були невірними Господу, відвертаючись від нашого Бога; ми розмовляли лише про насильство й відступництво, – вагітніли й народжували з серця фальшиві слова.
14 Тому правосуддя відступило, і справедливість відійшла далеко, – правда спотикнулась на рівній площі, й чесність не може ввійти.
15 Так правди не стало взагалі, а хто уникає зла, того грабують. Господь побачив, що нема правосуддя, і засмутився.
Викупитель Сіону
16 Він також бачив, що немає захисника, – і був вражений, що нема кому заступитись. Тоді Він застосував Свою силу, і Його справедливість підтримала Його:
17 Він одягнув праведність, як панцир, і поклав на Свою голову шолом спасіння; Він зодягнувся в шати помсти і огорнувся запалом ревності, як плащем.
18 Він усім відплатить за їхніми вчинками: Своїм супротивникам жорстокістю, – Своїм ворогам – помстою. Віддасть заслужене й островам.
19 Тремтітимуть перед Господнім Іменем на заході; злякаються Його слави і на сході, адже гнів Господа нагряне на ворогів, як гірський потік, – Господній подув їх прожене.
20 Тоді прийде до мешканців Сіону їхній Викупитель, – до нащадків Якова, котрі відвернулись від гріха, – запевняє Господь.
21 Що ж до Мене, то Мій Заповіт з ними такий: – говорить Господь, – Дух Мій, Який є на тобі, та Мої слова, які Я вклав у твої уста, не відійдуть від твоїх уст та від уст твоїх нащадків, як і від уст їхніх нащадків, відтепер і повіки, бо так заповів Господь!