1 Wypowiedź o Tyrze.
Wyjcie, okręty tartezyjskie, gdyż zburzona jest wasza twierdza!
Oznajmiono im o tym, gdy wracali z ziemi Kittim.
2 Zamilknijcie, mieszkańcy wybrzeża,
kupcy sydońscy, którzy jeździcie morzem
i których wysłańcy
3 Są na wielu wodach.
Ich zbiorami są zasiewy Sychoru,
a bogactwem dochody narodów.
4 Wstydź się, Sydonie, gdyż morze, twierdza nadmorska, rzekła:
Ja nie wiłam się z bólu ani nie rodziłam,
ani nie wychowałam młodzieńców i nie wypiastowałam dziewcząt.
5 Gdy wieść ta dotrze do Egiptu,
drżeć będą jak na wieść o Tyrze.
6 Przeprawcie się do Tarszyszu,
wyjcie wy, mieszkańcy wybrzeża!
7 Czy to jest wasze, to miasto wesołe, którego początki sięgają prawieków?
Którego nogi niosły daleko, aby tam się osiedlać?
8 Któż powziął to postanowienie o Tyrze,
który jest ukoronowany,
którego kupcy byli książętami,
a jego kramarzy szanowano w świecie?
9 Pan Zastępów powziął to postanowienie: poniżyć pychę,
zohydzić wszelką wyniosłość wszystkich możnych świata.
10 Uprawiaj swoją ziemię, córko Tarszyszu,
przystani już nie ma.
11 Pan wyciągnął swoją rękę na morze,
wstrząsnął królestwami,
kazał zburzyć twierdze kananejskie,
12 I rzekł: Już nie będziesz się weselić, zhańbiona córko Sydonu,
powstań, przepraw się do Kittim!
Lecz i tam nie zaznasz spokoju.
13 Oto kraj Kittim — jest to lud, którego nie było; Asyryjczyk założył go dla żeglarzy. Ustawili maszyny oblężnicze, zburzyli jego pałace, obrócili go w gruzy.
14 Wyjcie, okręty Tarszyszu, gdyż wasza twierdza jest zburzona!
15 I stanie się w owym dniu, że Tyr będzie zapomniany przez siedemdziesiąt lat — odpowiednio do wieku jednego króla — po upływie siedemdziesięciu lat powiedzie się Tyrowi tak, jak mówi pieśń o nierządnicy:
16 Weź lutnię, obchodź miasto, zapomniana nierządnico!
Graj dobrze, śpiewaj dużo,
aby sobie przypomniano o tobie!
17 Po upływie siedemdziesięciu lat nawiedzi Pan Tyr, a ten wróci znów do zarobku za swój nierząd i będzie uprawiał nierząd ze wszystkimi królestwami świata na powierzchni ziemi.
18 Lecz jego zyski i jego zarobek za nierząd będą poświęcone Panu, nie będzie się go gromadziło ani chowało, lecz jego zysk przypadnie tym, którzy są w służbie Pana, aby się mogli najeść do syta i okazale się ubrać.
Пророче слово щодо Тира
1 Пророче слово щодо Тира. Голосіть, кораблі Таршішу , бо знищені торговельні палати і нема до них входу! Їм сповістили про це при поверненні з кіттімського краю .
2 Замовкніть мешканці узбережжя, купці сидонські, які, подорожуючи морем, тебе збагачували.
3 По великих водах вони привозили зерно (насіння ) шіхорське , – врожай Ріки (Нілу ), що був товаром для торгівлі з народами.
4 Засоромся, Сидоне, бо заговорило море. Ця морська твердиня сказала: Я не мучилась від болю й не народжувала, не зрощувала юнаків і не виховувала до зрілого віку дівчат.
5 Коли ця звістка досягне Єгипту, то здригнуться від болю про те, що сталося з Тиром.
6 Тікайте до Таршішу! Голосіть, усі мешканці узбережжя!
7 Хіба це не ваше веселе місто, початок якого сягає давніх-давен? До нього спішили ноги людей здалеку, щоб там оселитись.
8 Хто визначив таку долю Тиру, який колись коронував інших? Його купці були, як князі, а його торговці славились по всій землі.
9 Визначив це Господь Саваот, аби кинути в сором гордість, зганьбити славнозвісних на землі.
10 Йди в свою землю, як річка, дочко Таршішу, бо пристані тут вже немає, –
11 Господь простяг Свою руку над морем, захитав царствами, наказав знищити твердині Ханаану,
12 і сказав: Не будеш вже більше веселитися, зганьблена дівчино, дочко Сидону. Встань і біжи до Кіттіму, хоча й там не знайдеш для себе спокою.
13 Подивись на край халдеїв, – цей народ перестав існувати, – ассирійці визначили її для звірів пустелі. Вони спорудили тут облогові башти, знищили її фортеці, перетворивши їх у купи руїн.
14 Голосіть, кораблі таршіські, бо вашу твердиню зруйновано.
15 У ті часи станеться таке, що про Тир забудуть на сімдесят років, – період життя одного царя. А після сімдесяти років з Тиром відбудеться таке, як у словах пісні про повію:
16 Візьми гусла, походи містом, усіма забута розпуснице! Гарно заграй, багато співай, аби про тебе пригадали!
17 Отже, після закінчення сімдесяти років Господь відвідає Тир. У той час він знову повернеться до торгівлі розпустою, і чинитиме блудство з усіма царствами світу, зваблюючи всіх на поверхні землі.
18 Однак його прибутки і винагороди будуть уже присвячені Господу. Не будуть їх згромаджувати в коморах, ані ховати, але вони будуть для тих, котрі живуть у присутності Господа, щоб вони могли досита харчуватись і належно одягатись.