Szydercza pieśń o królu babilońskim
1 Gdyż Pan zlituje się nad Jakubem i znowu wybierze Izraela, i osadzi ich we własnej ziemi. Wtedy przyłączy się do nich obcy przybysz i przystanie do domu Jakuba.
2 I wezmą ich ludy, i przyprowadzą ich na ich miejsce, a dom izraelski będzie nimi władał w ziemi Pana jako niewolnikami i niewolnicami. I będą mieli w niewoli tych, u których byli w niewoli, i będą panowali nad swoimi ciemięzcami.
3 I stanie się w owym dniu, gdy Pan da ci odpoczynek po twoim znoju i udręce, i po ciężkiej niewoli, w którą popadłeś,
4 Że zanucisz tę szyderczą pieśń o królu babilońskim i powiesz tak: Wykończył się ciemięzca, skończyło się panoszenie!
5 Pan złamał laskę bezbożnych, berło tyranów.
6 Smagał ludy w złości, chłoszcząc je bez ustanku,
tratował w gniewie ludy, depcząc je bezlitośnie.
7 Cały świat odpoczął, odetchnął
i wybuchnął radosnym okrzykiem.
8 Nawet cyprysy mają z ciebie ucieszną zabawę i cedry libańskie;
mówią: Odkąd ty ległeś, żaden drwal nie wychodzi do nas.
9 Kraina umarłych zadrżała w dole przez ciebie,
by wyjść na twoje spotkanie, gdy przyjdziesz,
dla ciebie budzi duchy wszystkich zmarłych władców ziemi,
wszystkim królom narodów każe wstać z ich tronów,
10 Ci zaś wszyscy razem odzywają się i mówią do ciebie:
Także ty zasłabłeś jak my, z nami się zrównałeś!
11 Twoją pychę i brzęk twoich lutni
strącono do krainy umarłych.
Twoim posłaniem zgnilizna,
a robactwo twoim okryciem.
12 O, jakże spadłeś z nieba, ty, gwiazdo jasna, synu jutrzenki!
Powalony jesteś na ziemię, pogromco narodów!
13 A przecież to ty mawiałeś w swoim sercu: Wstąpię na niebiosa,
swój tron wyniosę ponad gwiazdy Boże
i zasiądę na górze narad, na najdalszej północy.
14 Wstąpię na szczyty obłoków,
zrównam, się Najwyższym.
15 A oto strącony jesteś do krainy umarłych, na samo dno przepaści.
16 Ci, którzy cię widza, spoglądają na ciebie, przypatrują ci się uważnie:
Czy to jest ten mąż, który był postrachem ziemi, trząsł królestwami?
17 Ziemię obracał w pustynię, grody jej burzył,
swoich jeńców nie wypuszczał na wolność?
18 Wszyscy królowie narodów spoczywają w chwale,
każdy w swoim grobowcu,
19 A ty zostałeś wyrzucony ze swojego grobu, jak twór obrzydły,
pokryty pomordowanymi, przebitymi mieczem, stratowany jak ścierwo.
20 Z tymi, którzy zstępują do kamiennego grobowca,
ty nigdy nie złączysz się w grobie,
bo zniszczyłeś swój kraj, wymordowałeś swój lud.
Ród złośników niech nigdy nie będzie wspominany!
21 Zgotujcie jego synom rzeź z powodu winy ich ojców,
aby nie powstali i nie posiedli ziemi,
i rumami nie pokryli powierzchni lądu!
22 Powstanę przeciwko nim — mówi Pan Zastępów — wygubię imię Babilonu i resztkę, i dziecię, i wnuka — mówi Pan.
23 Uczynię go siedliskiem jeżów, bagnem sitowia. Wymiotę go miotłą zagłady — mówi Pan Zastępów.
Zapowiedź zagłady Asyrii
24 Przysiągł Pan Zastępów, mówiąc:
Jak pomyślałem, tak się dzieje,
i jak postanowiłem, tak się staje.
25 Asyryjczyka rozbiję na mojej ziemi
i na moich górach zdepczę go, aby zdjęte było z nich jego jarzmo
a jego brzemię z ich ramion.
26 To jest plan postanowiony co do całej ziemi,
a to jest ręka podniesiona przeciwko wszystkim narodom.
27 Jeżeli Pan Zastępów to postanowił, któż to unicestwi?
Jego ręka jest wyciągnięta, któż ją odwróci?
Wypowiedź o ziemi filistyńskiej
28 W roku śmierci króla Achaza była taka wypowiedź:
29 Nie raduj się, cała ziemio filistyńska,
że jest złamany kij, który cię bił,
gdyż z zarodka węża wyrośnie żmija, a jej płodem będzie smok latający.
30 Na moich górach paść się będą nędzarze,
a ubodzy będą odpoczywać w spokoju,
lecz twój ród zamorzę głodem,
a twoją resztkę zabiję.
31 Wyj, bramo! Krzycz, miasto!
Rozpaczaj, cała ziemio filistyńska!
Gdyż z północy nadciąga wielkie wojsko i nikt nie odłącza się od jego szeregów!
32 A cóż odpowiedzą posłom narodów?
To, że Pan założył Syjon i że w nim znajdą ostoję ubodzy jego ludu.
Господь помилує Якова
1 Але Господь помилує Якова, знову обере Ізраїля, і в спокої поселить його на власній землі. До них приєднаються приходці, які будуть заодно з родом Якова.
2 Ці народи самі припровадять ізраїльтян на їхні місця, а рід Ізраїля прийме їх у спадок на Господній землі, як рабів і невільниць. І стануть вони (приходці ) полоненими у тих, котрих вони полонили, а ті (ізраїльтяни ) володітимуть тими, котрі володіли ними.
Пісня про вавилонського царя
3 Того дня, коли Господь дасть тобі спокій від твоїх страждань, твого смутку і твоєї тяжкої неволі, в якій ти був змушений служити, –
4 ти притчею заспіваєш пісню про царя вавилонського такого змісту: Ось і не стало гнобителя, – скінчилося пригноблення!
5 Господь зламав палицю нечестивих, жезл тиранів,
6 які зі злістю нищили народи, без перестанку наносячи у гніві удари, топтали народи, нещадно переслідуючи їх.
7 Тому вся земля в спокої відпочиватиме, голосно і з радістю співатиме!
8 Навіть кипариси та ліванські кедри з цього приводу веселитимуться, промовляючи : Відколи тебе вразили, не виходить жоден дроворуб нас зрубувати!
9 Шеол внизу, – і той заворушився через тебе, готуючись зустріти тебе при вході, – він (шеол ) розбудив заради тебе духів усіх колишніх можновладців землі, піднявши з престолів царів усіх народів.
10 Усі вони скажуть тобі: І ти ослаб, як і ми, – зрівнявся з нами!
11 Тож твоя пиха і звуки твоїх арф провалились до шеолу. Постіль під тобою – черв’яки, а твоє накриття – хробацтво.
Падіння сина зірниці
12 Як же ти впав з неба, досвітня зоре, сину зірниці, – розбився об землю, погромнику усіх народів.
13 Але ж ти говорив у своєму серці: Підіймуся на небо, вище Божих зірок поставлю свій престол, сяду на Горі Зборів, – на далекій північній горі;
14 підіймуся понад високі хмари, уподібнюсь Всевишньому!
15 Але ти скинутий у шеол, – у земні глибини безодні.
16 Ті, що тебе побачать, уважно дивитимуться, приглядаючись до тебе: Чи це той самий, котрий примушував землю тремтіти, руйнував царства?
17 Який перетворював світ на пустелю, спустошував міста, і не відпускав на волю своїх полонених?
18 Усі царі народів відпочивають у честі, – кожний у своїй усипальниці, –
19 тебе ж викинули з твого гробу, як гнилу галузку, покриту вбитими, прошитими мечем, і скинутими у кам’яні ями. Як затоптаний труп,
20 ти не будеш похований з ними, тому що ти нищив свій край, і вбивав власний народ. Повік не згадуватимуться нащадки злочинців!
21 Готуйте до вигублення його дітей за беззаконня їхніх батьків, аби вони ніколи не повстали і не заволоділи світом, забудовуючи містами поверхню землі!
Вавилон буде зруйновано
22 Я повстану проти них, – каже Господь Саваот, – і знищу ім’я Вавилон, навіть його залишок – спадкоємців і нащадків, – таке слово Господа.
23 Перетворю його на житло їжаків, у багно з очеретом, – вимету його мітлою цілковитого зруйнування, – таке слово Господа Саваота.
Ассирія буде розгромлена
24 Заприсягнувся Господь Саваот, кажучи: Як Я задумав, так і станеться, і як Я визначив, так і відбудеться.
25 Я розгромлю ассирійців на Моїй землі, – на Моїх горах Я їх розтопчу, – аби знято було з Мого народу ярмо, і їхній (ассирійський ) тягар впав з його (Ізраїлю ) плечей!
26 Це постанова, яка визначена для всієї землі, – це рука, що простягнута над усіма народами.
27 І якщо Господь Саваот вирішив, то хто може відмінити? Якщо Його рука простягнута, хто її відверне?
Филистимська земля буде вигублена
28 Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:
29 Не радій, филистимська земле, що зламаний жезл, який вас бив, – адже зі зміїного зародка виросте гадюка, а від неї народиться літаючий дракон.
30 Тоді як діти бідних наситяться, і знедолені безпечно спочиватимуть, твій корінь Я вигублю голодом, – знищу твій залишок.
31 Голосіть ті, що при брамах, – нехай кричить місто! Впади у розпач, уся филистимська земле, бо з півночі клубиться дим великого війська , і немає жодного, хто залишив би своє місце .
32 А що відповісти послам народу? Скажи : Господь спорудив Сіон, і в ньому знайдуть сховище знедолені Його народу.