Skarga Boga na powszechne zepsucie
1 Słuchajcie słowa Pana, synowie Izraela,
bo Pan ma powód do skargi na mieszkańców kraju:
Nie ma w kraju ani wierności, ani miłości,
ani poznania Boga.
2 Jest natomiast krzywoprzysięstwo, kłamstwo,
zabójstwo, kradzież,
cudzołóstwo, rabunek,
morderstwa idą za morderstwami.
3 Dlatego kraj okrywa się żałobą
i mdleją wszyscy jego mieszkańcy
wraz ze zwierzętami polnymi
i ptactwem niebieskim,
nawet i ryby morskie giną.
4 Lecz niech nikt nie oskarża
i niech nikt nie robi zarzutów,
gdyż z tobą wiodę spór, kapłanie!
5 Dlatego potkniesz się za dnia,
a wraz z tobą potknie się i prorok w nocy;
prowadzisz swój lud do zguby.
6 Lud mój ginie, gdyż brak mu poznania;
ponieważ ty odrzuciłeś poznanie,
i Ja ciebie odrzucę, abyś mi nie był kapłanem,
a pionieważ zapomniałeś o zakonie swojego Boga,
Ja też zapomnę o twoich dzieciach.
7 Im więcej ich jest, tym więcej grzeszą przeciwko mnie,
swoją chwałę zamienili w hańbę.
8 Żyją z ofiar za grzech mojego ludu
i pożądają ich winy.
9 Dlatego stanie się z ludem to, co z kapłanem;
ukarzę ich za ich postępowanie
i odpłacę im za ich uczynki.
10 Gdy będą jedli, nie nasycą się;
będą uprawiali nierząd, lecz się nie rozmnożą,
gdyż opuścili Pana, oddając się wszeteczeństwu.
11 Wino i moszcz odbiera rozum.
12 Mój lud radzi się swojego drewna,
a jego kij daje mu wyrocznię,
gdyż duch wszeteczeństwa ich omamił,
a cudzołożąc odstąpili od swojego Boga.
13 Na szczytach gór składają ofiary,
a na pagórkach spalają kadzidła,
pod dębem, pod białą topolą
i pod terebintem, bo ich cień jest przyjemny.
Dlatego wasze córki oddają się nierządowi,
a wasze młode kobiety cudzołożą.
14 Nie będę karał waszych córek za ich nierząd
ani waszych młodych kobiet za ich cudzołóstwo;
gdyż oni sami odchodzą na bok z nierządnicami
i razem z wszetecznicami składają ofiary,
a lud nierozumny ginie.
15 Jeżeli ty, Izraelu, hołdujesz nierządowi,
niech Juda nie ściąga na siebie winy!
Nie chodźcie więc do Gilgal
i nie pielgrzymujcie do Bet-Awen,
i nie przysięgajcie mówiąc: Jak żyje Pan!
16 Jeżeli Izrael znarowił się jak krowa narowista,
to czy Pan ma ich paść jak jagnię na rozległej łące?
17 Efraim zaprzyjaźniony jest z bałwanami,
związał się z gronem pijaków!
18 Ustawicznie uprawiają nierząd,
bardziej kochają hańbę niż swoją chwałę.
19 Wicher rozniesie ich na swoich skrzydłach,
a wtedy doznają hańby z powodu swoich ołtarzy.
Господні звинувачення Ізраїля у їхніх гріхах
1 Послухайте слово Господнє, діти Ізраїля, тому що Господь висуває судовий позов проти мешканців землі, – адже немає ані правди, ані милосердя, ані пізнання Бога.
2 Клятвопорушення й обман, убивство, крадіж та перелюб поширюються, і кровопролиття йде за кровопролиттям.
3 Тому земля перебуває в жалобі й потерпає кожний її мешканець разом з польовими звірами, з небесними птахами, – і навіть гине в морі риба.
4 Однак ніхто нехай не оскаржує й не докоряє іншого. Бо твій народ подібний до того, хто сперечається зі священиком.
5 Сам священик спотикається вдень, а з ним уночі падає і пророк. Я погублю і твою матір (Ізраїль ).
6 Мій народ гине через брак пізнання. Оскільки ти відкинув пізнання, то і Я відкину тебе, щоб ти не був Моїм священиком. Як ти забув Закон твого Бога, так і Я забуду твоїх дітей.
7 Чим більше їх намножується, тим більше вони грішать проти Мене, тому їхню славу Я оберну в ганьбу.
8 Вони годуються з гріхів Мого народу і тому їхнім беззаконням вони тішаться .
9 Таким чином, однакова доля чекає як народ, так і священиків, – однаково Я всіх покараю за їхні лихі дороги, і відплачу за їхні вчинки.
10 Вони будуть їсти але не наситяться, вони чинитимуть розпусту, але від цього не зростатиме їхнє потомство, тому що вони занедбали Господа.
11 Розпуста, вино і міцні напої заволодіють їхніми серцями.
12 Мій народ шукає поради у свого дерев’яного ідола, – виходить, що дерев’яна палиця сповіщає людині майбутнє. Адже дух блудства їх зовсім звів з розуму і, чинячи розпусту, вони зраджують свого Бога.
13 Вони приносять жертви на гірських вершинах, кадять ладаном перед ідолом на пагорбах, – під дубом, тополею і теребінтом, оскільки від них приємна тінь. Тому то і стали ваші дочки розпусницями, – ваші невістки чинять перелюб.
14 Але Я каратиму не ваших дочок за розпусту, яку вони чинять, і не ваших невісток за перелюбство, оскільки ви самі усамітнюєтесь з розпусницями й приносите жертви з повіями в їхніх капищах, – тоді як народ, позбавлений здорового глузду, гине…
15 Якщо вже ти, Ізраїлю, блудуєш, то хоч би вже Юда не грішив! Він не повинен ходити в Ґілґал, прагнути до Бет-Авену й при цьому присягатися живим Господом.
16 Бо, якщо Ізраїль став упертим, як норовлива телиця, то хіба Господь може їх пасти як ягнят на розлогих луках?
17 Прилучився Єфрем до ідолів, – залиши його!
18 Звироднілі п’яниці, – вони цілковито віддаються розпусті, – та й провідники (захисники ) безмежно кохаються в безчесті.
19 Буревій підхопить їх на свої крила, і їм стане соромно за свої жертовники.