Napomnienia ogólne
1 Miłość braterska niechaj trwa.
2 Gościnności nie zapominajcie; przez nią bowiem niektórzy, nie wiedząc o tym, aniołów gościli.
3 Pamiętajcie o więźniach, jakbyście współwięźniami byli, o uciskanych, skoro sami również w ciele jesteście.
4 Małżeństwo niech będzie we czci u wszystkich, a łoże nieskalane; rozpustników bowiem i cudzołożników sądzić będzie Bóg.
5 Niech życie wasze będzie wolne od chciwości; poprzestawajcie na tym, co posiadacie; sam bowiem powiedział: Nie porzucę cię ani cię nie opuszczę.
6 Tak więc z ufnością możemy mówić:
Pan jest pomocnikiem moim, nie będę się lękał;
Cóż może mi uczynić człowiek?
O posłuszeństwie wobec zwierzchności
7 Pamiętajcie na wodzów waszych, którzy wam głosili Słowo Boże, a rozpatrując koniec ich życia, naśladujcie wiarę ich.
8 Jezus Chrystus wczoraj i dziś, ten sam i na wieki.
9 Nie dajcie się zwodzić przeróżnym i obcym naukom; dobrze jest bowiem umacniać serce łaską, a nie pokarmami; tym, którzy o nie zabiegali, nie przyniosły one pożytku.
10 Mamy ołtarz, z którego nie mają prawa jeść ci, którzy służą przybytkowi.
11 Albowiem ciała tych zwierząt, których krew arcykapłan wnosi do świątyni za grzech, spala się poza obozem.
12 Dlatego i Jezus, aby uświęcić lud własną krwią, cierpiał poza bramą.
13 Wyjdźmy więc do niego poza obóz, znosząc pohańbienie jego.
14 Albowiem nie mamy tu miasta trwałego, ale tego przyszłego szukamy.
15 Przez niego więc nieustannie składajmy Bogu ofiarę pochwalną, to jest owoc warg, które wyznają jego imię.
16 A nie zapominajcie dobroczynności i pomocy wzajemnej; takie bowiem ofiary podobają się Bogu.
17 Bądźcie posłuszni przewodnikom waszym i bądźcie im ulegli; oni to bowiem czuwają nad duszami waszymi i zdadzą z tego sprawę; niechże to czy nią z radością, a nie ze wzdychaniem, gdyż to wyszłoby wam na szkodę.
Końcowe pozdrowienia, napomnienia i błogosławieństwo
18 Módlcie się za nas; jesteśmy bowiem przekonani, że mamy czyste sumienie, gdyż chcemy we wszystkim dobrze postępować.
19 A proszę tym usilniej, abyście to uczynili, żeby mi było dane co rychlej wrócić do was.
20 A Bóg pokoju, który przez krew przymierza wiecznego wywiódł spośród umarłych wielkiego pasterza owiec, Pana naszego Jezusa,
21 Niech was wyposaży we wszystko dobre, abyście spełnili wolę jego, sprawując w nas to, co miłe jest w oczach jego, przez Jezusa Chrystusa, któremu niech będzie chwała na wieki wieków. Amen.
22 A proszę was, bracia, przyjmijcie to słowo napomnienia; bom krótko do was napisał.
23 Wiedzcie, że brat nasz, Tymoteusz, został zwolniony; jeżeli wkrótce przyjdzie, zobaczę was razem z nim.
24 Pozdrówcie wszystkich przewodników waszych i wszystkich świętych. Pozdrawiają was ci, którzy są z Italii.
25 Łaska niech będzie z wami wszystkimi. Amen.
Заклик до праведного життя
1 Нехай утверджується братолюбність!
2 Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів.
3 Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, – про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі.
4 Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог.
5 У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: Я тебе не покину і не відступлю від тебе!
6 Тому ми відважуємося говорити: Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?
7 Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру.
8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти серця благодаттю, а не стравами, від чого не отримали користі ті, які так живуть.
10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать наметові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященик вносить до Святого, спалюються поза табором.
12 Тому й Ісус, щоб освятити народ Своєю кров’ю, постраждав поза брамою.
13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу,
14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього.
15 Отже, через Нього завжди приносьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я.
16 Не забувайте про доброчинність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.
17 Слухайтеся ваших наставників, підкоряйтеся їм , тому що вони дбають про ваші душі, оскільки мають дати звіт. Хай же вони роблять це з радістю, а не із зітханням, адже це для вас не корисне.
18 Моліться за нас, бо ми переконані, що маємо добре сумління, в усьому бажаючи поводитися чесно.
19 Особливо ж прошу робити це, щоб я швидше був повернений вам.
20 А Бог миру, Який кров’ю вічного Завіту підняв з мертвих Великого Пастиря овець – Господа нашого Ісуса,
21 нехай удосконалить вас у всякому доброму ділі, аби виконати Його волю, здійснюючи у вас усе, що Йому до вподоби, – через Ісуса Христа, Якому слава навіки‑віків! Амінь .
Закінчення
22 Прошу вас, брати: прийміть слова втіхи. Адже я, стисло написавши, послав вам.
23 Знайте, що наш брат Тимофій звільнений, – і я разом з ним; якщо він незабаром прийде, то я вас побачу.
24 Вітайте всіх ваших наставників та всіх святих. Вітають вас ті, хто в Італії.
25 Благодать з усіма вами! [Амінь].