Potomkowie Abrahama z drugiej żony Ketury
(I Kron. 1,32—33)1 Potem pojął Abraham drugą żonę, której było na imię Ketura.
2 Ta urodziła mu Zymrana, Jokszana, Medana, Midiana, Jiszbaka i Szuacha.
3 A Jokszan zrodził Szebę i Dedana; synami Dedana byli: Aszuryci, Letuszyci i Leummici.
4 Synami Midiana zaś byli: Efa, Efer, Chanoch, Abida i Elda. Wszyscy oni byli potomkami Ketury.
5 Abraham oddał Izaakowi całe swoje mienie.
6 A synów nałożnic, które miał Abraham, obdarował Abraham i wyprawił ich od Izaaka, syna swego, jeszcze za życia swego na wschód, do kraju wschodniego.
Śmierć i pogrzeb Abrahama
7 A Abraham dożył stu siedemdziesięciu pięciu lat.
8 I opadł z sił, i umarł w pięknej starości, sędziwy i syty dni, i został przyłączony do przodków swoich.
9 I pochowali go Izaak i Ismael, synowie jego, w jaskini Machpela, na polu Efrona, syna Sochara, Chetyty, naprzeciw Mamre,
10 Na polu, które kupił Abraham od Chetytów. Tam pochowany został Abraham i Sara, żona jego.
11 Po śmierci Abrahama błogosławił Bóg Izaakowi, synowi jego. Izaak zamieszkał przy studni zwanej Studnią Żyjącego, który mnie widzi.
Potomkowie Ismaela
(I Kron. 1,28—31)12 Takie są dzieje rodu Ismaela, syna Abrahama, którego urodziła Abrahamowi Hagar, Egipcjanka, niewolnica Sary.
13 A te są imiona synów Ismaela, według których nazwane są ich rody: Pierworodnym Ismaela był Nebajot, po nim Kedar, Adbeel, Miwsam,
14 Miszma, Duma, Massa,
15 Hadad, Tema, Jetur, Nafisz i Kedma.
16 To są synowie Ismaela i takie są nazwy ich zagród i koczowisk, dwunastu książąt plemion ich.
17 A Ismael dożył stu trzydziestu siedmiu lat. Potem opadł z sił i umarł, i został przyłączony do przodków swoich.
18 Mieszkali oni od Chawili aż do Szur, które leży na wschód od Egiptu na drodze do Aszszuru. Osiadł on tam na przekór wszystkim pobratymcom swoim.
Narodzenie Ezawa i Jakuba
19 A takie są dzieje rodu Izaaka, syna Abrahama: Abraham zrodził Izaaka.
20 Izaak miał czterdzieści lat, gdy pojął za żonę Rebekę, córkę Betuela, Aramejczyka z Paddan-Aram, siostrę Labana, Aramejczyka.
21 Izaak modlił się do Pana za żonę swoją, bo była niepłodna, a Pan wysłuchał go i Rebeka, żona jego, poczęła.
22 A gdy dzieci trącały się w jej łonie, rzekła: Jeżeli tak się zdarza, to czemu mnie to spotyka? Poszła więc zapytać Pana.
23 A Pan rzekł do niej: Dwa narody są w łonie twoim i dwa ludy wywiodą się z żywota twego. Jeden naród będzie miał przewagę nad drugim, starszy będzie służył młodszemu.
24 A gdy nadszedł czas porodu, okazało się, że w jej łonie były bliźnięta.
25 I wyszedł pierwszy, rudy, cały jak płaszcz włochaty; i nazwano go Ezaw.
26 Następnie wyszedł brat jego, a ręką swą trzymał za piętę Ezawa; i nazwano go Jakub. Izaak zaś miał sześćdziesiąt lat, gdy ich zrodził.
Ezaw sprzedaje swoje pierworodztwo
27 A gdy chłopcy wyrośli, Ezaw był mężem biegłym w myślistwie i żył na stepie. Jakub zaś był mężem spokojnym, mieszkającym w namiotach.
28 Izaak miłował Ezawa, bo lubił dziczyznę, Rebeka natomiast kochała Jakuba.
29 Pewnego razu przyrządził Jakub potrawę, a Ezaw przyszedł zmęczony z pola.
30 Rzekł wtedy Ezaw do Jakuba: Daj mi, proszę, skosztować nieco tej oto czerwonej potrawy, bo jestem zmęczony. Dlatego nazwano go Edom.
31 Na to rzekł Jakub: Sprzedaj mi najpierw pierworodztwo twoje.
32 A Ezaw rzekł: Oto jestem bliski śmierci, na cóż mi więc pierworodztwo?
33 Jakub rzekł: Przysięgnij mi wpierw. I przysiągł mu, i sprzedał pierworodztwo swoje Jakubowi.
34 Wtedy Jakub podał Ezawowi chleb i ugotowaną soczewicę, a on jadł i pił. Potem wstał i odszedł. Tak wzgardził Ezaw pierworodztwem.
Авраам і Кетура, їх сини
1 Взяв собі Авраам жінку на ім’я Кетура.
2 Вона йому народила Зімрана, Йокшана, Медана, Мідіяна, Їшбака і Шуаха.
3 Йокшан породив Шеву і Дедана. Сини Дедана: Ашшуріїм, Латушім і Леумім.
4 Сини Мідіяна: Ефа, Ефер, Ханох, Авіда і Елдаа. Всі вони були синами Кетури.
5 Усе, що було в Авраама, він віддав Ісаакові.
6 А синам наложниць, які були в Авраама, ще за свого життя Авраам дав дарунки і відіслав їх від свого сина Ісаака на схід краю.
7 Всього віку Авраамового життя було сто сімдесят п’ять років.
8 Упокоївся Авраам – помер у добрій, повній зрілості старості і приєднався до свого народу.
9 Поховали його сини Ісаак та Ізмаїл в печері Махпела на полі Ефрона, сина Цохара-хеттейця, що навпроти Мамре,
10 на полі, яке придбав Авраам у Хетових синів. Там поховані Авраам та його дружина Сарра.
11 Після смерті Авраама поблагословив Бог його сина Ісаака. Оселився Ісаак біля криниці Беер-Лахай-Рої.
12 А ось родовід Авраамового сина Ізмаїла, якого народила Авраамові Агар, рабиня Сарри.
13 Імена Ізмаїлових синів за їхніми іменами й за їхніми родами: первісток Ізмаїла Невайот, за ним ідуть Кедар, Адбеїл, Мівсам,
14 Мішма, Дума, Масса,
15 Хадад, Тема, Єтур, Нафіш і Кедма.
Родоводи Ізмаїла та Ісаака
16 Це – сини Ізмаїла, за їхніми іменами, місцем проживання та їхніми поселеннями. Дванадцять князів – за своїми племенами.
17 Всього віку життя Ізмаїла було сто тридцять сім років. І відійшов він – помер і приєднався до свого народу.
18 Його нащадки оселялися від Хавіли і аж до Шура, що навпроти Єгипту, в напрямку до Ашшуру. Вони оселилися навпроти всіх своїх братів.
19 Далі родовід Авраамового сина Ісаака. Авраам породив Ісаака.
20 Було Ісаакові сорок років, коли він одружився з Ревекою – дочкою Бетуїла-арамійця з Падан-Араму, сестрою Лавана-арамійця.
21 І молився Ісаак до Господа за свою дружину, оскільки вона була неплідна. Господь вислухав, і його дружина Ревека завагітніла.
22 Борсалися діти в її утробі . Тож говорила: Хіба так має бути ? Чому це зі мною? Тому вирішила запитати в Господа.
23 Господь відповів: У твоїй утробі є два народи; два племені діляться вже у твоєму лоні. Проте один народ буде сильнішим від другого народу, і старший служитиме молодшому.
24 Коли настав час їй родити, виявилось, що в утробі були близнята.
25 З’явився син перший – рудий, увесь волохатий, наче кожух. Тож назвали його Ісавом.
26 Після нього з’явився його брат, який своєю ручкою тримався за п’ятку Ісава. Йому дали ім’я Яків. Ісаакові було шістдесят років, коли вони народилися.
27 Хлопці виросли. Ісав був людиною поля, досвідченим мисливцем. А Яків – людиною тихою, стриманою; він перебував удома.
28 Ісааку подобався Ісав, бо була йому до смаку дичина, а Ревека любила Якова.
Ісав продає своє первородство
29 Якось зварив Яків юшку. В той час прийшов з поля зовсім знесилений Ісав.
30 І сказав Ісав до Якова: Дай мені хоч ковтнути цього червоного – червоної страви дай мені , бо я дуже заморився. Через це й дано йому прізвисько – Едом.
31 А Яків відповів: Продай мені сьогодні своє первородство!
32 Ісав вигукнув: Ось я вмираю – навіщо мені оте первородство?
33 Яків же наполягав: Поклянися мені сьогодні. І той поклявся. Так Ісав продав Якову своє первородство.
34 Тоді Яків дав Ісавові хліба та страву із сочевиці. Той попоїв і напився, підвівся і пішов. Таким чином Ісав знехтував своїм первородством.