Skarga nad książętami Izraela
1 A ty podnieś skargę nad książętami Izraela
2 I mów:
Jakąż to lwicą była twoja matka?
Wśród lwów się kładła, wśród młodych lwiąt
Wyhodowała swoje szczenięta.
3 A gdy wyhodowała jedno ze swoich szczeniąt,
wyrosło ono na młodego lwa,
który nauczył się porywać łup i ludzi pożerać.
4 I podniosły narody wrzawę przeciwko niemu;
w ich potrzasku się złapał.
Zaprowadzili go więc za pierścień w nozdrzach do ziemi egipskiej.
5 A gdy widziała, że spotkał ją zawód,
że zginęła jej nadzieja,
wzięła inne ze swoich szczeniąt
i zrobiła z niego młodego lwa.
6 I chodził wśród lwów i wyrósł na lwa,
który nauczył się porywać łup i ludzi pożerać.
7 Burzył ich pałace i plądrował ich miasta,
tak, że przerażony był kraj i co w nim było,
z powodu donośnego jego ryku.
8 Wtedy wyruszyły przeciwko niemu narody
z okolicznych obszarów
i zarzuciły na niego swoją sieć;
w ich potrzasku się złapał.
9 I dali go do klatki,
i zaprowadzili go za pierścień w nozdrzach do króla babilońskiego,
osadzili go w więzieniu,
aby już nie słyszano jego głosu na górach izraelskich.
10 Twoja matka była jak krzew winny w twojej winnicy,
zasadzony nad wodami;
był owocujący i w latorośl obfity dzięki obfitości wód.
11 I miał potężne gałęzie,
nadające się na berła panujących.
Jego wzrost wybujał aż między chmury,
widoczny był dzięki swej wysokości,
dzięki swym licznym gałązkom.
12 Lecz został wyrwany w gniewie, rzucony na ziemię,
wiatr wschodni go wysuszył,
zerwano jego owoc
i uschły potężne jego gałęzie,
pochłonął go ogień.
13 I teraz został zasadzony na pustyni,
w ziemi suchej i spieczonej.
14 I z jego gałęzi wybuchnął ogień,
pochłonął jego latorośle i owoce,
i nie ma na nim potężnej gałęzi,
nadającej się na berło dla panującego.
Jest to narzekanie, które się stało skargą.
Голосіння над володарями Ізраїлю
1 Ти, (Єзекіїлю), здійми голосіння над володарями Ізраїлю
2 такими словами: Якою ж левицею була твоя матір поміж левами! Між молодими левами вона лежала, виховуючи своїх левенят.
3 Коли ж вона вигодувала одне зі своїх левенят, і воно стало молодим левом, то навчилося хапати здобич і пожирати навіть людей.
4 Дізнались про нього народи й упіймали його в яму; за допомогою гаків затягнули його в єгипетський край.
5 Коли вона (левиця ) побачила, що чекати даремно, що надія марна, вона взяла іншого зі своїх левенят, й так само зростила його сильним молодим левом.
6 Він перебував серед інших левів й перетворився на хижого левчука, – навчився хапати й роздирати здобич та пожирати людей.
7 Він руйнував їхні поселення, спустошував їхні міста, – від його страшного ричання завмирала земля і все, що на ній.
8 І знову повстали проти нього народи з усіх навколишніх країн, накинули на нього свої сіті, й він упіймався в їхню пастку.
9 Закувавши в кайдани, посадили його в клітку й запровадили його до вавилонського царя, – там ув’язнили його у фортеці, аби більше не було чути його ревіння на Ізраїлевих горах.
10 А ще твоя матір була подібна до виноградної лози в твоєму винограднику , посадженому біля води. Вона була плодюча й гілляста від великої кількості води.
11 Її галузки були настільки міцними, що надавались навіть на берла для володарів. Вона виросла високою та гіллястою, вирізняючись від інших стовбурів своєю величчю і густим галуззям.
12 Але вона була вирвана в гніві й кинута на землю, – східний вітер висушив її плоди, – відламались і засохли її міцні галузки, які обгоріли від вогню.
13 Тепер її посадили в пустелі, – в суху та безводну землю.
14 І вийшов вогонь зі стовбура, з-поміж галуззя, і пожер її плоди, так що не залишилось жодної міцної галузки, придатної на жезл володарю. Ось таке голосіння, що стало жалібною (траурною ) піснею .