Przypowieść o orłach i winorośli
1 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
2 Synu człowieczy! Ułóż zagadkę i opowiedz domowi izraelskiemu przypowieść
3 I mów: Tak mówi Wszechmocny Pan:
Na Liban przyleciał duży orzeł
o dużych skrzydłach i długich piórach,
o bujnym, pstrym upierzeniu
i zerwał wierzchołek cedru,
4 Ułamał szczytową jego gałąź
i zaniósł do ziemi kupców,
i zasadził w mieście handlarzy.
5 Potem wziął z tej ziemi latorośl
i zasadził ją na urodzajnym polu,
umieścił ją w szuwarach nadbrzeżnych,
jako latorośl nad obfitymi wodami,
6 Aby się rozwinęła w bujny krzew winny,
choć nisko wyrośnięty,
z gałązkami zwróconymi ku niemu,
z korzeniami tuż pod nim.
I tak stał się krzewem winnym,
rozgałęził się i wypuścił pędy.
7 Lecz był inny duży orzeł
o dużych skrzydłach gęstym upierzeniu.
A oto ów krzew winny zwrócił swoje korzenie ku niemu
i do niego wyciągnął swoje gałązki,
aby mu dać więcej wody niż grządka,
na której był zasadzony.
8 A był przecież zasadzony na dobrej ziemi, nad obfitymi wodami,
aby móc wypuścić gałązki i wydawać owoc,
i być szlachetnym krzewem winnym.
9 Mów więc: Tak mówi Wszechmocny Pan: Czy mu się to uda?
Czy nie wyrwie on jego korzeni,
nie oberwie jego owoców,
tak że uschną wszystkie jego listki, które wypuści;
i nie będzie trzeba wielkiego ramienia ni licznego ludu, aby go wyrwać z korzeniami?
10 Oto jest zasadzony — czy to się uda?
Czy nie uschnie całkiem, gdy go dotknie wiatr wschodni?
Uschnie na grządce, na której wyrósł.
11 I doszło mnie słowo Pana tej treści:
12 Mówże do domu przekory: Czy nie wiecie, co to znaczy? Mów: Oto król babiloński przybył do Jeruzalemu, zabrał jego króla i jego książąt i zaprowadził ich z sobą do Babilonu.
13 Potem wziął jednego z rodziny królewskiej, zawarł z nim przymierze i zobowiązał przysięgą, lecz możnych kraju zabrał z sobą,
14 Aby władza królewska była poniżona bez możności podźwignięcia się, a on dochował swojego przymierza i ostał się.
15 Lecz on zbuntował się przeciwko niemu, wysyłając swoich posłów do Egiptu, aby mu dano konie i liczne wojsko. Czy mu się to uda? Czy uratuje się ten, który tak czynił? Zerwał przymierze i miałby wyjść cało?
16 Jakom żyw — mówi Wszechmocny Pan — w miejscu zamieszkania króla, który go uczynił królem, a któremu nie dochował przysięgi, z którym zerwał przymierze, że w Babilonie umrze.
17 Nie pomoże mu faraon wielkim wojskiem i licznymi zastępami w wojnie, gdy sypie się wały i wznosi wieże oblężnicze, aby zniszczyć wiele istnień ludzkich.
18 Zlekceważył przysięgę, zrywając przymierze; i mimo że dał na to swoją rękę, uczynił to wszystko, nie wyjdzie więc cało.
19 Dlatego tak mówi Wszechmocny Pan:
Jakom żyw, przysięgę wobec mnie złożoną, którą wzgardził,
i przymierze ze mną, które zerwał,
włożę na jego głowę.
20 I rozciągnę na niego moją sieć,
i złapie się w moje sidła,
i zaprowadzę go do Babilonu,
i tam się z nim rozprawię z powodu jego wiarołomstwa,
którego się wobec mnie dopuścił.
21 I wszyscy wybrani ze wszystkich jego hufców padną od miecza,
a pozostali będą rozproszeni na wszystkie wiatry —
i poznacie, że Ja, Pan, to powiedziałem.
22 Tak mówi Wszechmocny Pan:
To Ja wezmę z wierzchołka wysokiego cedru,
z najwyższych jego gałązek delikatną różdżkę
i zasadzę na wysokiej i wyniosłej górze.
23 Na wysokiej górze izraelskiej ją zasadzę.
I wypuści pędy i wyda owoce,
i stanie się cedrem potężnym;
i będzie pod nim mieszkać wszelkie ptactwo
i w cieniu jego gałęzi zamieszka wszystko, co ma skrzydła.
24 I poznają wszystkie drzewa polne,
że Ja, Pan, poniżyłem drzewo wysokie,
a wywyższyłem drzewo niskie,
że ususzyłem drzewo świeże,
a sprawiłem, że zakwitło drzewo suche.
Ja, Pan, powiedziałem to i uczynię.
Притча про двох могутніх орлів і виноградну лозу
1 І було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, загадай загадку і запропонуй притчу про Ізраїлів рід
3 такого змісту, як сказав Владика Господь: Могутній орел з великими крилами і довгим густим та різнобарвним оперенням прилетів на Ліван і зламав вершину кедра.
4 Зірвавши верхній молодий пагін, він приніс його в ханаанський край і посадив його в купецькому місті.
5 Він взяв також насіння того краю і посіяв його на плодюче поле біля великої води, – взяв і посадив його над великою водою, наче вербу.
6 Воно виросло і стало виноградною лозою, – розлогою, але низькорослою; її галуззя тягнулось до нього (вгору ), а її коріння входило вниз. Отже, воно (насіння ) стало виноградною лозою з розкішним галуззям і довгими пагонами.
7 Був також інший орел – могутній, з великими крилами, з розкішним густим оперенням. І от коріння цієї виноградної лози потягнулось до нього, – вона простягнула до нього і своє галуззя, щоб він зрошував її більше, ніж зрошувалась земля, на якій вона зростала.
8 Але ж вона й так була посаджена на плодючому полі біля великої води, аби могла пускати пагони, приносити плоди, перетворюючись на шляхетну виноградну лозу.
9 Тому сповісти такі слова Владики Господа: Чи вийде з цього щось добре? Хіба він (перший орел ) не вирве її з корінням і не обірве її плодів, так що засохне все її галуззя, яке повиростало? Адже не буде потреби навіть у могутній силі, ні в численному народі, аби її вирвати з корінням.
10 Отже, вона посаджена, але чи буде з того якась користь? Чи вона цілковито не засохне, коли доторкнеться до неї східний вітер? На тій землі, на якій виросла, вона засохне.
11 І було до мене Господнє слово такого змісту:
12 Запитай цей бунтівничий рід: Невже ви не знаєте, що це означає? Скажи: Оце вавилонський цар увійшов у Єрусалим, забрав у полон юдейського царя та його можновладців і запровадив їх до себе у Вавилон.
13 Потім взяв він нащадка з царського роду і склав з ним союзницький договір, скріпивши його присягою, а всіх можновладців країни забрав із собою,
14 аби це царство було упокореним і не могло підвестись, дотримуючись умов договору.
15 Але цей нащадок виступив проти вавилонського царя, направивши своїх послів у Єгипет, аби отримати звідти кінноту й велике військо. Чи пощастить йому? Чи врятується той, хто так робить? Адже, порушивши договір, хіба врятується від загибелі?
16 Як Я живий, – каже Владика Господь, – хіба він не помре в місті вавилонського царя, який призначив його на царство, і якому присягався, але порушив присягу і розірвав договір?‥
17 Хоча фараон має могутнє і численне військо, в цій війні він не врятує, – коли будуть насипані вали й споруджені облогові вежі, багато людей загине.
18 Адже він порушив присягу, розірвав договір, незважаючи на те що, подаючи свою руку, він присягався у вірності, – такий не врятується.
19 Тому так говорить Владика Господь: Як Я живу, – він порушив і Мою присягу, розірвав договір, укладений переді Мною, тому провину за це Я покладу на його голову.
20 Я накину на нього Мою сітку, і він упіймається в Мою пастку, – Я запроваджу його у Вавилон і там буду судитись з ним за віроломство, яке він учинив стосовно Мене.
21 Навіть усі його втікачі з усіх його воїнів поляжуть від меча , а ті, котрі залишаться живими, будуть розпорошені на всі вітри. Тоді зрозумієте, що Я, Господь, це сказав!
22 Так говорить Владика Господь: Я зламаю верхівку високого кедра і зірву з-посеред його найвищих галузок ніжний пагін, і посаджу його на високій і величній горі, –
23 посаджу його на високій Ізраїлевій горі. Він пустить галузки, приноситиме плоди і стане крислатим кедром. Під ним відпочиватимуть усякі звірі, а в тіні його галуззя житиме усе, що має крила.
24 І навіть усі польові дерева пізнають, що Я – Господь. Адже високе дерево Я понижаю і вивищую понижене дерево, – Я роблю сухим зелене дерево, і сприяю розквіту дерева сухого. Я, Господь, – що сказав, те й виконаю!