Dziesięcioro przykazań
(V Mojż. 5,1—21)1 A Pan mówił wszystkie te słowa i rzekł:
2 Jam jest Pan, Bóg twój, który cię wyprowadził z ziemi egipskiej, z domu niewoli.
3 Nie będziesz miał innych bogów obok mnie.
4 Nie czyń sobie podobizny rzeźbionej czegokolwiek, co jest na niebie w górze, i na ziemi w dole, i tego, co jest w wodzie pod ziemią.
5 Nie będziesz się im kłaniał i nie będziesz im służył, gdyż Ja, Pan, Bóg twój, jestem Bogiem zazdrosnym, który karze winę ojców na synach do trzeciego i czwartego pokolenia tych, którzy mnie nienawidzą,
6 A okazuję łaskę do tysiącznego pokolenia tym, którzy mnie miłują i przestrzegają moich przykazań.
7 Nie nadużywaj imienia Pana, Boga twojego, gdyż Pan nie zostawi bez kary tego, który nadużywa imienia jego.
8 Pamiętaj o dniu sabatu, aby go święcić.
9 Sześć dni będziesz pracował i wykonywał wszelką swoją pracę,
10 Ale siódmego dnia jest sabat Pana, Boga twego: Nie będziesz wykonywał żadnej pracy ani ty, ani twój syn, ani twoja córka, ani twój sługa, ani twoja służebnica, ani twoje bydło, ani obcy przybysz, który mieszka w twoich bramach.
11 Gdyż w sześciu dniach uczyni! Pan niebo i ziemię, morze i wszystko, co w nich jest, a siódmego dnia odpoczął. Dlatego Pan pobłogosławił dzień sabatu i poświęcił go.
12 Czcij ojca swego i matkę swoją, aby długo trwały twoje dni w ziemi, którą Pan, Bóg twój, da tobie.
13 Nie zabijaj.
14 Nie cudzołóż.
15 Nie kradnij.
16 Nie mów fałszywego świadectwa przeciw bliźniemu swemu.
17 Nie pożądaj domu bliźniego swego, nie pożądaj żony bliźniego swego ani jego sługi, ani jego służebnicy, ani jego wołu, ani jego osła, ani żadnej rzeczy, która należy do bliźniego twego
Bojaźń ludu
(V Mojż. 5,22—23)18 A gdy wszystek lud zauważył grzmoty i błyskawice, i głos trąby, i górę dymiącą, zląkł się lud i zadrżał, i stanął z daleka,
19 I rzekli do Mojżesza: Mów ty z nami, a będziemy słuchali; a niech nie przemawia do nas Bóg, abyśmy nie pomarli.
20 Wtedy rzekł Mojżesz do ludu: Nie bójcie się, bo Bóg przyszedł, aby was doświadczyć i aby bojaźń przed nim była w was, byście nie grzeszyli.
21 Lecz lud stał z daleka, a Mojżesz zbliżył się do ciemnego obłoku, w którym był Bóg.
Przepisy dotyczące budowy ołtarza
22 I rzekł Pan do Mojżesza: Tak powiesz do synów izraelskich: Widzieliście, że z nieba z wami mówiłem.
23 Nie czyńcie sobie żadnych bogów obok mnie, ani bogów ze srebra, ani bogów ze złota nie czyńcie sobie.
24 Uczynisz mi ołtarz z ziemi i ofiarujesz na nim twoje całopalenia i twoje ofiary pojednania z owiec twoich i z bydła twego. Na każdym miejscu, na którym nakażę ci wspominać imię moje, przyjdę do ciebie i będę ci błogosławił.
25 A jeśli postawisz mi ołtarz kamienny, nie stawiaj go z kamieni ociosanych, bo gdy obrobisz je swoim dłutem, zbezcześcisz go.
26 Nie będziesz wstępował do mojego ołtarza po stopniach, aby się tam nie odsłoniła nagość twoja.
Десять Заповідей
1 Бог промовив усі наступні слова, наголошуючи:
2 Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з єгипетського краю, з дому неволі.
3 У тебе не буде інших богів, крім Мене.
4 Не робитимеш собі жодного ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею.
5 Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, – Бог ревнивий, Який карає за гріхи батьків дітей до третього й четвертого поколінь, – тих, хто ненавидить Мене,
6 і Який чинить милосердя до тисячного покоління тим, хто любить Мене і дотримується Моїх Заповідей.
7 Не вживатимеш імені Господа, Бога твого, надаремно. Адже Господь не вважатиме безкарним того, хто вживає Його ім’я надаремно.
8 Пам’ятай день суботній, щоб його святити.
9 Шість днів працюватимеш і робитимеш усі свої діла,
10 а сьомий день – субота Господу, Богові твоєму. Не робитимеш жодної праці ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя невільниця, ні твій віл, ні твій осел, ні інша твоя худоба, ні твій приходець, який живе у твоєму домі.
11 Адже за шість днів Господь створив небо, землю, море і все, що в них, а сьомого дня Він відпочив. Тому Господь поблагословив день суботній і освятив його.
12 Шануй свого батька і свою матір, щоб довголітнім був ти на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі.
13 Не вбиватимеш.
14 Не чинитимеш перелюбу.
15 Не крастимеш.
16 Не даватимеш неправдивого свідчення щодо свого ближнього.
17 Не жадатимеш дому свого ближнього, не жадатимеш дружини свого ближнього, ні його раба, ні його невільниці, ні його вола, ні його осла, ні будь-чого, що є у твого ближнього.
18 Коли ж увесь народ побачив спалахи блискавки, почув гуркіт грому та звук сурми, спостерігав за горою, що диміла, то його охопив трепет, і люди відступили на певну відстань.
19 Вони сказали Мойсеєві: Говори до нас ти, і ми будемо слухати. Нехай не говорить до нас Бог, щоб ми не повмирали.
20 Але Мойсей промовив до народу: Не бійтеся, адже Бог прийшов, аби вас випробувати, та щоб Його страх був перед вами і ви не грішили.
21 Тож народ залишався на відстані, а Мойсей наблизився до хмари, де був Бог.
Настанова про жертовник
22 Господь звернувся до Мойсея. Так скажеш нащадкам Ізраїля: Ви бачили, як Я з неба промовляв до вас.
23 Нарівні зі Мною ви не робитимете богів зі срібла; не робитимеш собі також богів із золота.
24 Ти спорудиш Мені жертовник з землі й будеш приносити на ньому твої всепалення та твої мирні жертви: своїх овець і своїх волів. На кожному місці, де Я забажаю, щоб прославлялось Моє ім’я, Я до тебе приходитиму і поблагословлю тебе.
25 Якщо ж споруджуватимеш Мені жертовник з каменів, то не роби його з тесаних, бо коли ти прикладаєш до нього своє знаряддя праці, то тим опоганюєш його.
26 Не підійматимешся східцями до Мого жертовника, аби не відкрилася над ним твоя нагота.