Czwarta wizja: kosz dojrzałych owoców
1 Takie widzenie dał mi oglądać Wszechmogący Pan: Oto był kosz dojrzałego owocu.
2 I rzekł: Co widzisz Amosie? I odpowiedziałem: Kosz dojrzałego owocu. Wtedy Pan rzekł do mnie: Dojrzał do zagłady lud mój izraelski, już mu nie przepuszczę.
Groźba kary za nieuczciwość
3 Śpiewaczki świątyni będą zawodzić w owym dniu
— mówi Wszechmogący Pan. Będzie mnóstwo trupów, wszędzie porzuconych. Cicho!
4 Słuchajcie tego wy, którzy depczecie ubogiego
i tępicie biednych kraju, mówiąc:
5 Kiedyż minie nów, abyśmy mogli kupczyć zbożem,
i sabat, abyśmy mogli ziarno wystawić na sprzedaż,
pomniejszyć efę, a powiększyć odważniki,
przechylić oszukańczo wagę,
6 Nabywać nędzarzy za pieniądze,
a ubogich za parę sandałów
i sprzedawać poślad zboża?
7 Przysiągł Pan na dumę Jakuba:
Nie zapomnę nigdy wszystkich ich uczynków.
8 Czyż nie ma z tego powodu zatrząść się ziemia
i żałobą okryć się wszyscy jej mieszkańcy?
Ona cała podniesie się jak Nil
i opadnie jak Rzeka Egipska.
9 W owym dniu, mówi Wszechmogący Pan,
sprawię, że słońce zajdzie w południe,
i mrokiem okryję ziemię w biały dzień,
10 I zamienię wasze święta w żałobę
i wszystkie wasze pieśni w pieśń żałobną;
na wszystkie biodra włożę włosiennicę, a na każdą głowę łysinę.
Przekształcę to w żałobę po jedynaku,
a całą przyszłość w dzień goryczy.
Głód słowa Bożego
11 Oto idą dni
— mówi Wszechmogący Pan —
że ześlę głód na ziemię,
nie głód chleba ani pragnienie wody,
lecz słuchania słów Pana.
12 I wlec się będą od morza do morza,
i tułać się z północy na wschód,
szukając słowa Pana, lecz nie znajdą.
13 W owym dniu mdleć będą z pragnienia
piękne panny i młodzieńcy,
14 Którzy przysięgają na „Przewinienie” Samarii i mówią:
Jako żyw twój Bóg, Danie!
Albo: Jako żyw twój ulubieniec, Beer-Szebo!
Upadną i już nigdy nie powstaną.
Видіння про кошик з дозрілими літніми плодами
1 Ось що показав мені Владика Господь у видінні: Я побачив кошика з дозрілими літніми плодами.
2 Тоді Він спитав: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Кошика з дозрілими плодами. І Господь сказав мені: Назрів кінець для Мого народу Ізраїлю, – більше не буду його милувати.
3 У той день співачки палаців будуть голосити, – говорить Господь, – оскільки скрізь лежатиме безліч залишених трупів!
4 Слухайте це, ви, що пригноблюєте бідного й винищуєте вбогих краю!
5 Ви говорите: Скоріше б минуло свято нового місяця, аби можна було торгувати зерном; скоріше б пройшла субота, щоб виставити на продаж пшеницю! Тоді зменшимо мірку для зерна, і збільшимо ціну шекля, – будемо обважувати фальшивими гирями.
6 Ми будемо купувати бідних за срібло й нужденних за пару сандаліїв, – продаватимемо послід (відходи зерна ) як чисту пшеницю.
7 Присягнувся Господь тим, що було гордістю Якова : Я повік не забуду того їхнього шахрайства!
8 Тож хіба немає від чого захитатися землі, і впасти в скорботу кожному, хто на ній живе? Хіба вся вона не збуриться, як води ріки, виходячи з берегів, і не осяде, як ріка Ніл у Єгипті?
9 У той день, – говорить Владика Господь, – Я примушу сонце зайти опівдні, – так що серед білого дня земля вкриється темрявою.
10 І оберну ваші урочистості в смуток, а ваші пісні – на голосіння. Я одягну всіх вас у веретище, а кожна голова буде побрита, як у жалобі, коли людина оплакує одинака-сина , – й коли її майбутнє аж до самого кінця, видається їй суцільним днем гіркоти.
11 Ось наближається день, – говорить Господь, – коли Я пошлю на землю голод, – не голод за хлібом і не спрагу за водою, а скоріше голод за слуханням Господнього слова.
12 І бродитимуть від моря й до моря, поневіряючись з півночі до сходу, й шукаючи Господнього слова, але не знайдуть.
13 Того дня будуть мліти від спраги гарні дівчата та юнаки, –
14 ті, котрі присягаються гріхом самарійським, кажучи: Свідок мені твій бог, Дане, або: Присягнись священною дорогою до Вірсавії! Усі вони впадуть, і більше не встануть.