Wstęp
1 Pierwszą księgę, Teofilu, napisałem o tym wszystkim, co Jezus czynił i czego nauczał od początku
2 Aż do dnia, gdy udzieliwszy przez Ducha Świętego poleceń apostołom, których wybrał, wzięty został w górę;
3 Im też po swojej męce objawił się jako żyjący i dał liczne tego dowody, ukazując się im przez czterdzieści dni i mówiąc o Królestwie Bożym.
4 A spożywając z nimi posiłek, nakazał im: Nie oddalajcie się z Jerozolimy, lecz oczekujcie obietnicy Ojca, o której słyszeliście ode mnie;
5 Jan. bowiem chrzcił wodą, ale wy po niewielu dniach będziecie ochrzczeni Duchem Świętym.
Wniebowstąpienie Jezusa
(Mar. 16,19—20Łuk. 24,50—53)6 Gdy oni tedy się zeszli, pytali go, mówiąc: Panie, czy w tym czasie odbudujesz królestwo Izraelowi?
7 Rzekł do nich: Nie wasza to rzecz znać czasy i chwile, które Ojciec w mocy swojej ustanowił,
8 Ale weźmiecie moc Ducha Świętego, kiedy zstąpi na was, i będziecie mi świadkami w Jerozolimie i w całej Judei, i w Samarii, i aż po krańce ziemi.
9 I gdy to powiedział, a oni patrzyli, został uniesiony w górę i obłok wziął go sprzed ich oczu.
10 I gdy tak patrzyli uważnie, jak On się oddalał ku niebu, oto dwaj mężowie w białych szatach stanęli przy nich
11 I rzekli: Mężowie galilejscy, czemu stoicie, patrząc w niebo? Ten Jezus, który od was został wzięty w górę do nieba, tak przyjdzie, jak go widzieliście idącego do nieba.
Powołanie dwunastego apostoła
12 Wtedy powrócili do Jerozolimy z Góry, zwanej Oliwną, która leży w pobliżu Jerozolimy w odległości drogi na jeden sabat.
13 A gdy tam przybyli, udali się na piętro, gdzie się zatrzymali Piotr i Jan, i Jakub, i Andrzej, Filip i Tomasz, Bartłomiej i Mateusz, Jakub Alfeuszowy i Szymon Zelota, i Juda Jakubowy.
14 Ci wszyscy trwali jednomyślnie w modlitwie wraz z niewiastami i z Marią, matką Jezusa, i z braćmi jego.
15 A w owych dniach stanął Piotr wśród braci — a było tam zebrane grono około stu dwudziestu osób — i rzekł:
16 Mężowie bracia! Musiało się wypełnić Pismo, w którym Duch Święty przepowiedział przez usta Dawida o Judaszu, który stał się przywódcą tych, co pojmali Jezusa;
17 Bo został on zaliczony do naszego grona i miał udział w tej służbie.
18 On to za otrzymaną zapłatę za nieprawość nabył pole, a upadłszy, pękł na dwoje i wypłynęły wszystkie wnętrzności jego.
19 I stało się to wiadome wszystkim mieszkańcom Jerozolimy, tak że nazwano owo pole w ich własnym języku Akeldama, to jest Pole Krwi.
20 Napisano bowiem w księdze Psalmów:
Niech siedziba jego stanie się pusta
I niech nikt nie mieszka w niej,
oraz: A urząd jego niech weźmie inny.
21 Trzeba więc, aby jeden z tych mężów, którzy chodzili z nami przez cały czas, kiedy Pan Jezus przebywał między nami,
22 Począwszy od chrztu Jana, aż do dnia, w którym od nas został wzięty w górę, stał się wraz z nami świadkiem jego zmartwychwstania.
23 I wskazali dwóch: Józefa, zwanego Barsabą, którego też nazywano Justem, i Macieja.
24 Potem modlili się tymi słowy: Ty, Panie, który znasz serca wszystkich, Wskaż z tych dwóch jednego, którego obrałeś,
25 Aby zajął miejsce w tej służbie i w posłannictwie, któremu sprzeniewierzył się Judasz, aby pójść na miejsce swoje.
26 I dali im losy; a los padł na Macieja, i został dołączony do grona jedenastu apostołów.
Передмова
1 Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
2 аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся.
3 Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже.
Вознесіння Ісуса на небо
4 І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, – сказав Він , – ви чули від Мене,
5 бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим!
6 А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?
7 Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою,
8 але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!
9 Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.
10 Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними
11 і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!
12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, – на відстані ходи в суботу .
13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Пилип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.
14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні].
Замість Юди обирають Маттія
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав:
16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса,
17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
18 Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі.
19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові.
20 Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший!
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, –
22 почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, – щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосипа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія,
24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав
25 зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце!
26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.