Pozdrowienie
1 Szymon Piotr, sługa i apostoł Jezusa Chrystusa, do tych, którzy dzięki sprawiedliwości Boga naszego i Zbawiciela Jezusa Chrystusa osiągnęli wiarę równie wartościową co i nasza:
2 Łaska i pokój niech się wam rozmnożą przez poznanie Boga i Pana naszego, Jezusa Chrystusa.
Chrześcijańskie przywileje
3 Boska jego moc obdarowała nas wszystkim, co jest potrzebne do życia i pobożności, przez poznanie tego, który nas powołał przez własną chwałę i cnotę,
4 Przez które darowane nam zostały drogie i największe obietnice, abyście przez nie stali się uczestnikami boskiej natury, uniknąwszy skażenia, jakie na tym świecie pociąga za sobą pożądliwość.
5 I właśnie dlatego dołóżcie wszelkich starań i uzupełniajcie waszą wiarę cnotą, cnotę poznaniem,
6 Poznanie powściągliwością, powściągliwość wytrwaniem, wytrwanie pobożnością,
7 Pobożność braterstwem, braterstwo miłością.
8 Jeśli je bowiem posiadacie i one się pomnażają, to nie dopuszczą do tego, abyście byli bezczynni i bezużyteczni w poznaniu Pana naszego Jezusa Chrystusa.
9 Kto zaś ich nie ma, ten jest ślepy, krótkowzroczny i zapomniał, że został oczyszczony z dawniejszych swoich grzechów.
10 Dlatego, bracia, tym bardziej dołóżcie starań, aby swoje powołanie i wybranie umocnić; czyniąc to bowiem, nigdy się nie potkniecie.
11 W ten sposób będziecie mieli szeroko otwarte wejście do wiekuistego Królestwa Pana naszego i Zbawiciela, Jezusa Chrystusa.
Piotr w obliczu rychłego odejścia
12 Dlatego zamierzam zawsze przypominać wam te sprawy, chociaż o nich wiecie i utwierdzeni jesteście w prawdzie, którą macie.
13 Uważam zaś za rzecz słuszną, dopóki jestem w tym ciele, pobudzać was przez przypominanie,
14 Wiedząc o tym, iż rychło trzeba mi będzie rozstać się z życiem, jak mi to zresztą Pan nasz, Jezus Chrystus, objawił.
15 Dołożę też starań, abyście także po moim odejściu stale to mieli w pamięci.
Świadectwo Piotra i proroków
16 Gdyż oznajmiliśmy wam moc i powtórne przyjście Pana naszego, Jezusa Chrystusa, nie opierając się na zręcznie zmyślonych baśniach, lecz jako naoczni świadkowie jego wielkości.
17 Wziął On bowiem od Boga Ojca cześć i chwałę, gdy taki go doszedł głos od Majestatu chwały:
Ten jest Syn mój umiłowany, którego sobie upodobałem.
18 A my, będąc z nim na świętej górze, usłyszeliśmy ten głos, który pochodził z nieba.
19 Mamy więc słowo prorockie jeszcze bardziej potwierdzone, a wy dobrze czynicie, trzymając się go niby pochodni, świecącej w ciemnym miejscu, dopóki dzień nie zaświta i nie wzejdzie jutrzenka w waszych sercach.
20 Przede wszystkim to wiedzcie, że wszelkie proroctwo Pisma nie podlega dowolnemu wykładowi.
21 Albowiem proroctwo nie przychodziło nigdy z woli ludzkiej, lecz wypowiadali je ludzie Boży, natchnieni Duchem Świętym.
Привітання
1 Симон‑Петро, раб і апостол Ісуса Христа, – до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.
2 Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!
Плоди віри
3 Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила – пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.
4 Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.
5 Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті – пізнання,
6 в пізнанні – стриманість, у стриманості – терпеливість, у терпеливості – побожність,
7 у побожності – братерство, а в братерстві – любов.
8 Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.
9 А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.
10 Тому, брати, все більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.
11 Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.
Постійні нагадування
12 Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.
13 Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,
14 знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.
15 Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.
16 Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.
17 Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це – Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!
18 І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.
Пророче слово – світильник
19 І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, – доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,
20 насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.
21 Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.