Elizeusz dopomaga Szunamitce w odzyskaniu mienia
1 Pewnego razu Elizeusz powiedział do kobiety, której synowi przywrócił życie, tak: Wstań i odejdź wraz ze swoją rodziną, i zamieszkaj w jakimkolwiek obcym kraju, gdyż Pan postanowił nawiedzić ten kraj głodem przez siedem lat.
2 Wstała więc ta kobieta i postąpiła zgodnie ze słowem męża Bożego, i wyruszyła wraz ze swoją rodziną, i przebywała przez siedem lat w kraju Filistyńczyków.
3 Po upływie siedmiu lat powróciła ta kobieta z kraju Filistyńczyków i poszła do króla, aby upomnieć się o swój dom i swoje pole.
4 A król rozmawiał wtedy z Gehazim, sługą męża Bożego, i rzekł do niego: Opowiedzże mi o wszystkich tych wielkich sprawach, jakich dokonał Elizeusz:
5 A gdy właśnie opowiadał królowi, jak przywrócił życie zmarłemu, oto nadeszła ta kobieta, której synowi przywrócił życie, i wniosła przed króla sprawę swojego domu i swojego pola. Gehazi więc rzekł: Panie mój, królu! To jest ta kobieta i to jej syn, któremu Elizeusz przywrócił życie.
6 Wtedy król zapytał tę kobietę, a ona przedstawiła mu sprawę. Król przydzielił jej więc jednego urzędnika dworskiego z takim rozkazem: Spraw, aby jej zwrócono wszystko, co do niej należy wraz ze wszystkimi plonami pola od dnia, kiedy opuściła kraj, aż do chwili obecnej.
Elizeusz inspiratorem zmiany władzy w Damaszku
7 Elizeusz zaś przybył do Damaszku właśnie wtedy, gdy Ben-Hadad, król Aramu, chorował. Toteż gdy mu doniesiono: Przybył tutaj mąż Boży,
8 Król rzekł do Chazaela: Weź z sobą dar i wyjdź na spotkanie męża Bożego, i przez niego poproś Pana o wyrocznię: Czy wyzdrowieję z tej choroby?
9 Chazael wyszedł więc na jego spotkanie, zabrawszy z sobą jako dar wszelkiego rodzaju cenne towary damasceńskie, załadowane na czterdziestu wielbłądach. A gdy przyszedł do niego i stanął przed nim, rzekł: Twój syn Ben-Hadad, król Aramu, wysłał mnie do ciebie z zapytaniem: Czy wyzdrowieję z tej choroby?
10 Elizeusz rzekł do niego: Idź i powiedz mu: Na pewno wyzdrowiejesz, chociaż Pan mi objawił, że na pewno umrze.
11 I mąż Boży zatrzymał na nim swoje spojrzenie, i patrzył na niego długo aż do uprzykrzenia, a potem wybuchnął płaczem.
12 A Chazael zapytał: Dlaczego mój pan wybuchnął płaczem? A on odpowiedział: Dlatego, bo wiem, jakie zło wyrządzisz synom izraelskim. Grody ich puścisz z dymem, młodzież ich pobijesz mieczem, niemowlętom ich roztrzaskasz głowy, a brzemiennym porozcinasz brzuchy.
13 Chazael odpowiedział: Czymże jest twój sługa, który wszak jest tylko psem, że miałby dokonać tej okropnej rzeczy? Elizeusz zaś na to: Pan ukazał mi ciebie jako króla nad Aramem.
14 A gdy odszedł od Elizeusza i przybył do swojego pana, ten zapytał go: Co ci powiedział Elizeusz? A on rzekł: Powiedział mi, że na pewno wyzdrowiejesz.
Ben-Hadad uśmiercony przez uzurpatora Chazaela
15 Lecz następnego dnia wziął Chazael derkę, zamoczył ją w wodzie i narzucił ją na jego twarz tak, że umarł. Potem Chazael objął po nim władzę królewską.
Jehoram królem judzkim
16 W piątym roku Jorama, syna Achaba, króla izraelskiego, władzę królewską nad Judą objął — choć królem Judy był jeszcze Jehoszafat — Jehoram, syn Jehoszafata.
17 Miał trzydzieści dwa lata, gdy objął władzę królewską, a panował w Jeruzalemie osiem lat.
18 Lecz kroczył drogą królów Izraelskich, tak jak postępował ród Achaba, gdyż córka Achaba była jego żoną; toteż czynił to, co złe w oczach Pana.
19 Lecz Pan nie chciał zniszczyć Judy przez wzgląd na Dawida, swojego sługę, zgodnie z tym, co mu obiecał, że da pochodnię jemu i jego synom po wszystkie czasy.
20 Za jego czasów Edomici wyzwolili się spod zwierzchnictwa Judy i ustanowili sobie własnego króla.
21 Wtedy Joram wyruszył ze wszystkimi swoimi wozami wojennymi do Sair. Zdarzyło się wtedy, że zerwał się w nocy i przebił się przez Edomitów, którzy otoczyli jego i dowódców wozów wojennych, a wojownicy uciekli do swoich domów.
22 W ten sposób Edomici wyzwolili się spod zwierzchnictwa Judy aż do dnia dzisiejszego. Również Libna odpadła w tym samym czasie.
23 Pozostałe zaś sprawy Jehorama i wszystko, czego dokonał, jest zapisane w Księdze Dziejów Królów Judzkich.
24 I spoczął Jehoram ze swoimi ojcami, i został pochowany obok swoich ojców w Mieście Dawida, a władzę królewską po nim objął jego syn, Achazjasz.
Achazjasz królem judzkim
25 W dwunastym roku Jorama, syna Achaba, króla izraelskiego, objął władzę królewską Achazjasz, syn Jehorama, króla judzkiego.
26 Achazjasz miał dwadzieścia dwa lata, gdy objął władzę królewską, a panował jeden rok w Jeruzalemie; matka jego zaś nazywała się Atalia, a była córką Omriego, króla izraelskiego.
27 Lecz kroczył on drogą rodu Achaba i czynił to, co złe w oczach Pana, jak ród Achaba, ponieważ był zięciem rodu Achaba.
28 Wyruszył on z Joramem, synem Achaba, na wojnę z Chazaelem, królem Aramu, pod Ramot Gileadzkie, lecz Aramejczycy zranili Jorama.
29 Wobec tego król Joram wycofał się, aby się leczyć w Jezreel z ran, jakie mu zadali Aramejczycy pod Ramą, gdy walczył z Chazaelem, królem Aramu, Achazjasz zaś, syn Jehorama, król judzki przybył, aby odwiedzić Jorama, syna Achaba w Jezreel, ponieważ był chory.
Єлисей попереджає про голод
1 Якось Єлисей сказав тій жінці, сина якої воскресив, такі слова: Вставай, і разом з родиною вирушай, і замешкай у якомусь іншому краю, оскільки Господь вирішив спровадити на цей край голод, який лютуватиме у цьому краю сім років.
2 Жінка так і зробила: зібралась і вчинила за словом Божого чоловіка, – вона вирушила разом з родиною і сім років мешкала у филистимському краю.
Шунамійка повертає собі дім та поле
3 Як же закінчилось сім років, та жінка повернулась з филистимського краю і пішла до царя просити про свій дім та про своє поле.
4 В той час цар якраз розмовляв з Ґехазієм, слугою Божого чоловіка, розпитуючи: Розкажи мені про всі ті величні діяння, які звершував Єлисей!
5 Власне, саме в той момент, коли той розповідав цареві, як Єлисей воскресив померлого, сталося так, що ввійшла та жінка, сина якої той воскресив, аби викласти перед царем справу про свій дім та про своє поле. Ґехазій тут же сказав: Мій володарю, царю, це якраз та жінка, а це її син, якого Єлисей повернув до життя!
6 Тоді цар запитав жінку про її справу, і вона все розповіла йому. Після цього цар приставив до неї одного урядовця, наказавши йому: Потурбуйся, щоб їй було повернуто все, що їйналежало , разом з усім прибутком від поля з того дня, коли вона залишила край, і до сьогодні!
Смерть Бен-Гадада. Хазаїл стає царем Сирії
7 А Єлисей прийшов у Дамаск якраз тоді, коли сирійський цар Бен-Гадад захворів. Тому, коли йому повідомили, що прибув у місто Божий чоловік,
8 цар промовив до Хазаїла : Візьми з собою подарунок і зустрінься з Божим чоловіком. Довідайся через нього в Господа, запитавши: Чи я видужаю від цієї хвороби?
9 Отже, Хазаїл пішов йому назустріч, взявши з собою як подарунок, з усього найкращого, що було в Дамаску, – вантаж на сорока верблюдах. Коли ж він прийшов і зупинився перед Єлисеєм, то сказав: Твій син, Бен-Гадад, цар Сирії, послав мене до тебе з запитанням: Чи я видужаю від цієї хвороби?
10 Єлисей же сказав йому: Йди та скажи йому: Ти безумовно видужаєш! Проте Господь мені відкрив, що він усе-таки помре!
11 Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.
12 Тому Хазаїл стурбовано запитав: Чому це мій добродій плаче? А Єлисей відповів: Тому що я знаю, яке велике лихо ти заподієш Ізраїльтянам. Адже їхні фортеці ти дощенту знищуватимеш вогнем, а їхніх кращих юнаків вбиватимеш мечем, рубатимеш їхніх немовлят і розтинатимеш животи їхніх вагітних жінок .
13 Але Хазаїл заперечив: Та хто я такий, твій слуга, – якийсь пес, що чинитиме такі справи? А Єлисей відповів: Господь відкрив мені, яким царем ти станеш над Сирією.
14 З тим Хазаїл і пішов від Єлисея, й повернувся до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Єлисей? А той відповів: Сказав мені, що ти неодмінно одужаєш!
15 Проте наступного дня сталося таке: Хазаїл взяв покривало, намочив його у воді й поклав царю на його обличчя, так що той помер. Після цього Хазаїл зійшов замість нього на престол…
Єгорам – цар Юдеї
16 На п’ятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, Юдейським царем став син Йосафата Єгорам, хоч сам Йосафат, цар Юдеї, ще був живим.
17 Коли він зійшов на царський престол, йому було тридцять два роки, й вісім років владарював у Єрусалимі.
18 Але він ходив дорогою Ізраїльських царів, – діяв за прикладом родини Ахава, оскільки його дружиною була дочка Ахава. Він чинив те, що було злочином перед Господом.
19 Проте заради свого слуги Давида й тієї обітниці, яку Він дав йому, Господь не хотів знищити Юдею, аби не погас світильник Давида серед його нащадків ніколи.
20 За час його правління едомці звільнились від влади Юдеїв, й поставили у себе власного царя.
21 Тоді Єгорам з усіма військовими колісницями вирушив до Цаїру , але так сталося, що едомці його оточили разом з його начальниками колісниць, І хоч Єгорам посеред ночі з боєм пробився через їхнє оточення, його військо розбіглося по своїх наметах.
22 Таким чином едомці остаточно звільнились з-під владарювання Юдеї аж до сьогодні. Тоді ж відпала від Юдеї і Лівна (Лівія ).
23 Що ж до інших діянь Єгорама та всіх його досягнень, то вони описані в Книзі Літопису Юдейських Царів.
24 Тож спочив Єгорам зі своїми батьками, й був похований з його прабатьками в Давидовому Місті. Замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.
Ахазія – цар Юдеї
25 Отже, на дванадцятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, став царем Юдеї Ахазія, син Єгорама.
26 Ахазія мав двадцять два роки, коли він зійшов на престол, і царював у Єрусалимі лише один рік. Ім’я його матері Аталія, внучка Ізраїльського царя Омрі.
27 Але й він пішов дорогою сімейства Ахава й чинив те, що було злочином перед Господом, – як і вся родина Ахава, оскільки через шлюбні стосунки він увійшов у родину Ахава.
28 Разом з Йорамом, сином Ахава, він вирушив на війну з сирійським царем Хазаїлом, під Рамот Гілеадський, проте сирійці розгромили Йорама.
29 В результаті цар Йорам повернувся в Єзреел, аби лікуватись від ран, які йому заподіяли сирійці, коли він воював із сирійським царем Хазаїлом під Рамотом. У той час Юдейський цар Ахазія, син Єгорама, прибув у Єзреел, щоб відвідати Йорама, сина Ахава, коли той хворів.