Bunt Jehojakima przeciwko królowi babilońskiemu
1 Za jego czasów wyruszył Nebukadnesar, król babiloński, i Jehojakim był jego lennikiem przez okres trzech lat, potem jednak znów się zbuntował przeciwko niemu.
2 Lecz Pan wyprawił przeciwko niemu hufce Chaldejczyków, hufce Aramejczyków, hufce Moabitów, hufce Ammonitów, wyprawił je przeciwko Judzie, aby ją zniszczyć zgodnie ze słowem Pana, jakie wypowiedział przez usta sług swoich, proroków.
3 Doprawdy, zgodnie ze słowem Pana spotkało to Judę, aby usunąć ją sprzed oblicza jego za grzechy Manassesa, za to wszystko, co uczynił,
4 A także za krew niewinną, którą przelał, napełniając Jeruzalem niewinną krwią; toteż Pan nie chciał odpuścić.
5 Pozostałe zaś sprawy Jehojakima i wszystko, czego dokonał, zapisane jest w Księdze Dziejów Królów Judzkich.
6 I spoczął Jehojakim ze swoimi ojcami, a władzę królewską po nim objął Jehojachin, jego syn.
7 Król egipski nie wyruszał już odtąd ze swojej ziemi, gdyż król babiloński zagarnął wszystko, co należało do króla egipskiego od Rzeki egipskiej aż do rzeki Eufratu.
Jehojachin królem judzkim
8 Jehojachin miał osiemnaście lat, gdy objął władzę królewską, a panował w Jeruzalemie trzy miesiące. Matka jego nazywała się Nechuszta, była córką Elnatana z Jeruzalemu.
9 A czynił on to, co złe w oczach Pana, we wszystkim tak, jak czynił jego ojciec.
Oblężenie Jeruzalemu i pierwsze przesiedlenie do Babilonu
10 W tym czasie nadciągnęli słudzy Nebukadnesara, króla babilońskiego, pod Jeruzalem i miasto zostało oblężone.
11 Gdy potem sam Nebukadnesar, król babiloński, przybył pod miasto, a słudzy jego je oblegali,
12 Wyszedł Jehojachin, król judzki wraz ze swoją matką i ze swoim dworem, i swymi dostojnikami, i eunuchami do króla babilońskiego. Wtedy król babiloński kazał go pojmać w ósmym roku swojego panowania
13 I kazał wywieźć stamtąd wszystkie skarby świątyni Pana i skarby królewskiego domu i potłuc wszystkie złote naczynia, które sporządził Salomon, król izraelski, dla przybytku Pana, jak to zapowiedział Pan.
14 I zagarnął do niewoli całe Jeruzalem, wszystkich dostojników i całe rycerstwo, dziesięć tysięcy jeńców oraz wszystkich kowali i ślusarzy; nie pozostał nikt oprócz biedoty spośród prostego ludu.
15 Uprowadził do Babilonu Jehojachina, a także królową matkę i żony króla i jego eunuchów, i możnych kraju uprowadził z Jeruzalemu do Babilonu.
16 Nadto wszystkich ludzi znacznych w liczbie siedmiu tysięcy i tysiąc kowali i ślusarzy, całe rycerstwo zdatne do walki, uprowadził król babiloński do niewoli, do Babilonu.
Sedekiasz królem judzkim z woli króla babilońskiego
17 Na jego miejsce ustanowił król babiloński królem jego stryja Mataniasza, zmieniając jego imię na Sedekiasz.
18 Sedekiasz miał dwadzieścia jeden lat, gdy objął władzę królewską, a panował jedenaście lat w Jeruzalemie. Matka jego nazywała się Chamutal, była córką Jeremiasza z Libny.
19 A czynił on to, Co złe w oczach Pana, we wszystkim tak, jak czynił Jehojakim.
20 Z powodu gniewu Pana bowiem działo się to w Jeruzalemie i w Judzie, aż odrzucił ich od oblicza swego. Sedekiasz zaś zbuntował się przeciwko królowi babilońskiemu.
1 Під час владарювання Єгоякима напав на країну вавилонський цар Навуходоносор, і Єгояким на три роки став його підданим, але потім він збунтувався й відвернувся від нього.
2 І Господь послав на нього загони халдейців, ватаги сирійців, полчища моавійців та полчища аммонійців. Вони накинулись на Юдейський край, аби його нищити за словом, яке Господь провістив через Своїх слуг пророків.
3 Отже, це спіткало Юдею, у відповідності з Господнім рішенням відкинути її від Себе через гріхи Манассії, – через нечестиві його діяння
4 та за невинну кров, яку він пролив, сповнивши Єрусалим невинною кров’ю! Тому й не міг Господь простити.
5 Всі інші оповіді про Єгоякима та про все, що він чинив, записано в Книзі Літопису Юдейських Царів.
Єхонія – цар Юдеї
6 Прийшов час, і Єгояким спочив зі своїми батьками, а замість нього зійшов на царський престол його син Єхонія.
7 А єгипетський цар більше не вирушав у військові походи зі свого краю, оскільки вавилонський цар захопив усі володіння єгипетського царя, – від Єгипетського Потоку й до ріки Євфрат.
8 Єхонія мав вісімнадцять років, коли він став царем, і три місяці владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Нехушта, дочка Елнатана з Єрусалима.
9 Він також творив неподобства перед Господом, наслідуючи в усьому свого батька.
Облога Єрусалима Навуходоносором та полон Єхонії
10 У той час військо вавилонського царя Навуходоносора підійшло до Єрусалима, й місто потрапило в облогу ворога.
11 Коли пізніше сам вавилонський цар Навуходоносор прибув до свого війська, що тримало в облозі місто,
12 Юдейський цар Єхонія вийшов і здався вавилонському цареві разом зі своєю матір’ю, а також сановниками, князями та царедворцями (євнухами ). Вавилонський цар полонив їх у восьмому році свого владарювання.
13 Він вивіз звідти усі скарби Господнього Храму та скарби царського палацу, потовк увесь золотий посуд, що зробив для Господнього Храму Ізраїльський цар Соломон, – як і провістив Господь.
14 Він забрав у неволю весь Єрусалим, – усіх можновладців та всіх військових лицарів, полонивши десять тисяч осіб. Потрапили в полон й усі ремісники та ковалі, окрім найбідніших людей краю.
15 Він забрав до Вавилону також Єхонію, матір царя, та царських дружин, його царедворців (євнухів ); цар переселив з Єрусалима у Вавилон також усіх воєначальників
16 і всіх військових людей, – сім тисяч воїнів і одну тисячу ремісників та ковалів, – усіх здатних воювати вавилонський цар забрав у неволю до Вавилону.
17 Замість Єхонії вавилонський цар призначив царем його дядька Маттанію, змінивши його ім’я на Седекію .
Седекія – цар Юдеї
18 Седекія мав двадцять один рік, коли він зійшов на царський престол, і одинадцять років владарював у Єрусалимі. Його матір’ю була дочка Єремії з Лівни, на ім’я Хамуталь.
19 Він так само, як і Єгояким, чинив зло перед Господом,
20 що й стало причиною Господнього гніву щодо Єрусалима та Юдеї, аж доки Він остаточно не відкинув їх від Себе. Проте і Седекія збунтувався проти вавилонського царя.