Obalenie uzurpatorskich rządów Atalii
(II Król. 11,9—20)1 Lecz w siódmym roku poczuł się Jehojada na siłach i pozyskał kilku setników: Azariasza, syna Jerochama, Ismaela, syna Jehochanana, Azariasza, syna Obeda, Maasejasza, syna Adajasza, i Eliszafata, syna Zikriego;
2 Obeszli oni Judę i zgromadzili Lewitów ze wszystkich miast judzkich i naczelników rodów izraelskich, i ci przybyli do Jeruzalemu.
3 Zawarło wtedy całe zgromadzenie w świątyni Bożej przymierze z królem, Jehojada zaś rzekł do nich: Oto syn królewski! Niech króluje, jak zapowiedział Pan o potomkach Dawida.
4 Taką rzecz macie wykonać: Jedna trzecia część z was, kapłanów i Lewitów, którzy przychodzicie w sabat objąć służbę, będzie odźwiernymi przy bramach,
5 Jedna trzecia przy pałacu królewskim, a jedna trzecia przy bramie Jesod, cały lud zaś będzie na dziedzińcu świątyni Pańskiej.
6 Niech nikt nie wchodzi do świątyni Pańskiej z wyjątkiem kapłanów i Lewitów pełniących służbę; ci mogą wejść, gdyż są poświęceni; wszystek lud zaś niech zachowuje przepisy Pana.
7 Lewici niech otoczą króla wokoło, każdy z bronią w ręku. Kto by chciał wtargnąć do świątyni, niech zginie! Wy zaś bądźcie przy królu, gdy będzie wchodził i gdy będzie wychodził.
8 Lewici i wszyscy Judejczycy wykonali dokładnie wszystko, co nakazał kapłan Jehojada: każdy wziął swoich ludzi, zarówno tych, którzy w sabat służbę obejmują, jak tych, którzy w sabat służbę tę zdają, gdyż kapłan Jehojada nie zwolnił żadnej z grup.
9 Następnie kapłan Jehojada wydał setnikom włócznie, tarcze i puklerze, które należały do króla Dawida, a znajdowały się w świątyni Bożej;
10 I ustawił cały lud, każdego z bronią w ręku, od południowej strony świątyni do strony północnej świątyni w kierunku ołtarza i świątyni jako straż przyboczną wokół króla,
11 Po czym wyprowadzono syna królewskiego, nałożono mu diadem, wręczono zakon i obwołano go królem, a Jehojada i jego synowie namaścili go i zawołali: Niech żyje król!
12 A gdy Atalia usłyszała wrzawę ludu biegającego i wznoszącego okrzyki na cześć króla, wyszła do ludu do świątyni Pańskiej,
13 A zobaczywszy, że oto król stoi na swoim miejscu u wejścia, przy królu zaś są dowódcy i trębacze, a cały lud prosty weseli się i dmie w trąby, a śpiewacy z instrumentami muzycznymi dają znaki do wznoszenia okrzyków, Atalia rozdarła swoje szaty i zawołała: Zdrada, zdrada!
14 Lecz kapłan Jehojada dał rozkaz setnikom, dowódcom wojska tej treści: Wyprowadźcie ją poza przedsionki, a ktokolwiek pójdzie za nią, niech od miecza zginie. Mówił bowiem kapłan: Nie pozbawiajcie jej życia w świątyni Pańskiej.
15 Wtedy pojmano ją, a gdy doszła do wejścia Bramy Końskiej, wiodącej do pałacu królewskiego, tam ją zabito.
16 Potem zawarł Jehojada przymierze między Panem a między całym ludem i królem, że będą ludem Pana.
17 Wtedy cały lud wtargnął do świątyni Baala i zburzyli ją, jego ołtarze i posągi doszczętnie zniszczyli, Mattana zaś, kapłana Baala, zabili przed ołtarzami.
18 Następnie Jehojada ustanowił zarząd świątyni Pana złożony z kapłanów i Lewitów, których Dawid przydzielił do świątyni Pańskiej celem składania ofiar całopalnych Panu, jak napisano w zakonie Mojżeszowym, wśród wesela i śpiewów według postanowień Dawida.
19 Postawił też odźwiernych przy bramach świątyni Pańskiej, aby nie wchodził tam nikt w czymkolwiek nieczysty.
20 Potem wziął setników, możnych i rządzących wśród ludu, i cały prosty lud i wyprowadził króla ze świątyni Pańskiej. I weszli przez Bramę Główną do pałacu królewskiego i posadzili króla na tronie królewskim.
21 A cały prosty lud weselił się i w mieście nastał spokój, Atalię zaś zabito mieczem.
Змова проти Аталії
1 А сьомого року Єгояда набрався мужності й вступив у змову із сотниками: Азарією, сином Єрохама, Ізмаїлом, сином Єгоханана, Азарією, сином Оведа, Маасеєм, сином Адаї, та Елісафатом, сином Зіхрі.
2 Вони обійшли всю Юдею, зібрали з усіх Юдейських міст левітів і глав родин Ізраїлю, й прийшли в Єрусалим.
3 Усе це зібрання у Божому Храмі уклало з царем Заповіт, а Єгояда сказав їм: Оце царський син. Він має бути царем, як Господь заповів про нащадків Давида!
4 Тепер потрібно зробити так: Третина з вас, священиків і левітів, котрі заступають на служіння в цю суботу, будуть сторожувати біля входів Храму,
5 друга третина охороняють царський палац; ще одна третина стоятимуть на варті біля Брами Єсод, а весь народ перебуватиме в дворах Господнього Храму.
6 І нехай ніхто не входить у Господній Храм, окрім священиків і левітів, котрі їм прислуговують. Вони можуть увійти, оскільки вони освячені, а весь народ нехай дотримується Господнього порядку.
7 Левіти нехай оточать царя довкола, кожен зі своєю зброєю в своїх руках, – і хто лише намагатиметься пройти в Храм, повинен умерти! Ви маєте невідступно бути біля царя скрізь, куди би він не йшов.
8 Левіти та Юдеї виконали все, що їм наказав священик Єгояда: кожен узяв своїх людей, – як тих, котрі заступали на служіння в суботу, так і тих, котрі закінчили службу в суботу, оскільки священик Єгояда не відпустив жодного з обох черг.
9 Священик Єгояда роздав сотникам списи, великі й малі щити царя Давида, що зберігались у Божому Храмі.
10 Він розставив озброєних людей від південного, правого боку Храму до лівого, північного, боку Храму, а також біля жертовника при вході в Храм, та навколо царя.
11 Після цього вивели царського сина, поклали на нього корону та царські відзнаки (регалії ) і оголосили його царем, а Єгояда зі своїми синами помазали його, і сказали: Нехай живе цар!
12 Коли Аталія почула галас і метушню народу на честь нового царя, вона вийшла до народу, зібраного біля Господнього Храму.
13 А побачивши царя, котрий стояв на царському підвищенні біля входу, в оточенні можновладців і трубачів, – в той час як весь народ краю веселився під звуки труб, а співці, в супроводі музичних інструментів, співали хвалебні пісні, – Аталія роздерла свій одяг і заволала: Змова, зрада!
14 Але священик Єгояда, відкликавши сотників та інших командирів війська, дав їм наказ: Випровадьте її за притвор Храму, а хто йтиме за нею, має загинути від меча! Потім священик додав: Не страчуйте її в Господньому Храмі!
15 Тож зробили для неї прохід, і, коли вона дійшла до входу в Кінську браму царського палацу, там її стратили.
16 Після цього Єгояда присягнув сам і привів до присяги весь народ на вірність царю за умови, що весь народ на чолі з царем буде народом Господнім.
17 Тоді весь той народ вирушив до капища Ваала. Вони спустошили його, зруйнувавши жертовники Ваала та статуї ідолів й знищили їх, а головного жерця Ваала Маттана, стратили тут же перед його жертовниками.
18 Єгояда передав керівництво служінням у Господньому Храмі у відання священиків, у відповідності з постановою Давида щодо Господнього Храму, аби вони приносили всепалення для Господа, як записано в законі Мойсея, звершуючи все з радістю і співом, як і запровадив Давид.
19 Він поставив також при дверях Господнього Храму придверників, щоб туди не входила людина з якоїсь причини нечиста.
20 Нарешті, в супроводі сотників, вельмож, можновладців народу та всього народу краю відпровадили царя з Господнього Храму, і ввійшовши через Головну (верхню ) Браму в царський палац, юний цар зійшов на престол царства країни.
21 Увесь народ краю веселився, а в місті настав спокій, адже Аталія загинула від меча.