Skrzynia Przymierza w Kiriat-Jearim
1 Przyszli tedy mężowie z Kiriat-Jearim i sprowadzili Skrzynię Pańską, i zawieźli ją do domu Abinadaba na wzgórzu. Syna zaś jego, Eleazara, poświęcili, aby pilnował Skrzyni Pańskiej.
2 Od tego dnia, gdy Skrzynia pozostawała w Kiriat-Jearim, upłynęło sporo czasu, mianowicie dwadzieścia lat, cały zaś dom Izraela żałował i nawrócił się do Pana.
Samuel sędzią w Izraelu
3 I rzekł Samuel do całego Izraela, mówiąc: Jeżeli chcecie z całego serca nawrócić się do Pana, usuńcie obcych bogów spośród siebie oraz Asztarty i zwróćcie wasze serca do Pana, i służcie wyłącznie jemu, a wybawi was z ręki Filistyńczyków.
4 I usunęli synowie izraelscy Baalów i Asztarty, i służyli wyłącznie Panu.
5 Samuel zaś rzekł: Zgromadźcie całego Izraela w Mispie, a ja modlić się będę za was do Pana.
6 I zgromadzili się w Mispie, czerpali wodę i wylewali ją przed Panem, i pościli w tym dniu, i mówili tam: Zgrzeszyliśmy przeciwko Panu. A Samuel był sędzią synów izraelskich w Mispie.
7 Lecz gdy Filistyńczycy usłyszeli, że synowie izraelscy zgromadzili się w Mispie, ruszyli książęta filistyńscy na Izraela; synowie izraelscy usłyszawszy to, zlękli się Filistyńczyków.
8 I rzekli synowie izraelscy do Samuela: Nie przestań wołać za nami do Pana, Boga naszego, aby nas wybawił z rąk Filistyńczyków.
9 Wziął tedy Samuel jedno jagnię ssące i złożył je Panu na ofiarę całopalną, i wołał Samuel za Izraelem do Pana, a Pan wysłuchał go.
Klęska Filistyńczyków
10 Tego dnia, gdy Samuel składał tę ofiarę, a Filistyńczycy podeszli, aby wszcząć walkę z Izraelem, Pan zagrzmiał donośnie nad Filistyńczykami i wzbudził wśród nich popłoch, i zostali pobici przez Izraela.
11 Wojownicy izraelscy ruszyli z Mispy w pościgu za Filistyńczykami i bili ich aż pod Bet-Kar.
Kamień pamiątkowy Eben-Haezer
12 Samuel zaś wziął kamień i położył go między Mispą a Jeszaną i nazwał go Eben-Haezer, mówiąc: Aż dotąd pomagał nam Pan.
13 Tak to Filistyńczycy zostali upokorzeni i już nie napadali na obszar Izraela. Ręka Pana zaś ciążyła nad Filistyńczykami po wszystkie dni życia Samuela.
14 Wróciły też do Izraela miasta, które Filistyńczycy zabrali Izraelowi od Ekronu po Gat, i obszar ich także wyrwał Izrael z ręki Filistyńczyków. Również między Izraelem a Amorejczykami panował pokój.
15 A Samuel był sędzią w Izraelu przez całe swe życie.
16 Corocznie wychodził do Betelu i Gilgalu, i Mispy i odprawiał sądy nad Izraelem we wszystkich tych miejscowościach.
17 Potem wracał do Ramy, ponieważ tam był jego dom i tam sądził Izraela. Tam też zbudował ołtarz Panu.
1 Тож прийшли мешканці Кір’ят-Єаріма, та й забрали Господній Ковчег. Вони занесли його в дім Авінадава, що на узгір’ї, а його сина Елеазара посвятили, аби він доглядав Господній Ковчег.
Самуїл судить Ізраїль
2 Так склалось, що з тих пір, як Ковчег залишався в Кір’ят-Єарімі, минуло чимало часу, – цілих двадцять років. За той час весь ізраїльський рід почав навертатись до Господа.
3 Саме тоді й звернувся до всього Ізраїлевого роду Самуїл з такими словами: Якщо ви бажаєте навернутись до Господа всім своїм серцем, повикидайте з-посеред себе чужих богів та астарт, і наверніть ваші серця до Господа та служіть лише Йому одному, і Він вас визволить з рук филистимців.
4 Тож Ізраїльтяни повикидали ваалів та астарт, і служили тільки Господу.
5 Після того Самуїл сказав: Зберіть увесь Ізраїль у Міцпі, а я молитимусь за вас до Господа.
6 Отже, вони зібрались у Міцпі, черпали воду й виливали її перед Господом , постили того дня й говорили: Ми згрішили проти Господа! Самуїл був тоді в Міцпі суддею Ізраїльтян.
7 Але, довідавшись, що Ізраїльтяни зібрались в Міцпі, филистимці, під проводом филистимських князів, вирушили проти Ізраїлю. Почувши про це, Ізраїльтяни злякались филистимців.
8 Тож Ізраїльтяни почали просити Самуїла: Не переставай молитись про нас, волаючи до Господа, Бога нашого, аби Він врятував нас від рук филистимців!
9 Тоді Самуїл узяв одне ягня, яке ще годується молоком, і повністю приніс його на всепалення Господу. Після цього Самуїл заволав до Господа щодо Ізраїлю, і Господь йому відповів.
10 Якраз тоді, коли Самуїл приносив всепалення, филистимці наблизились, щоб воювати з Ізраїлем. У той момент Господь загримів над филистимцями гучним розкотистим громом, чим викликав серед них переполох, й вони зазнали від Ізраїлю цілковитої поразки.
11 Ізраїльські воїни виступили з Міцпи й, переслідуючи филистимців, громили їх аж до околиць Бет-Кара.
12 Тому Самуїл узяв один камінь, встановив його між Міцпою та Шеном, і назвав його Евен-Езер, заявивши: Аж до цього місця допоміг нам Господь.
13 Отак филистимці були упокорені, й більше не наважувались навіть наближатися до Ізраїльського кордону. З того часу Господня караюча рука тяжіла над филистимцями протягом усього життя Самуїла.
14 Усі Ізраїлеві міста, від Екрона й до Ґата, які филистимці раніше в Ізраїлі захопили, були повернуті, – навіть їхні околиці Ізраїль звільнив від филистимців. Був також мир між Ізраїлем та аморейцями.
15 А Самуїл був суддею в Ізраїлі протягом усього свого життя.
16 Щороку він по черзі відвідував Бетель, Ґілґал та Міцпу, розглядаючи в усіх тих містах Ізраїлю судові справи.
17 Потім він повертався до Рами, оскільки там він проживав. Там він також звершував судочинство Ізраїлю, і там спорудив жертовник Господу.