Orędzie Samuela do ludu
1 Wtedy rzekł Samuel do całego Izraela: Oto wysłuchałem waszego głosu we wszystkim, co mi mówiliście, i ustanowiłem króla nad wami.
2 Odtąd więc król będzie wam przewodził, bo ja zestarzałem się i posiwiałem; teraz moi synowie są z wami, ja jednak przewodziłem wam od mojej młodości aż do dnia dzisiejszego.
3 Oto jestem. Zaświadczcie mi tu przed Panem i przed jego pomazańcem: Komu zabrałem wołu? Komu zabrałem osła? Kogo uciskałem, komu gwałt zadałem, od kogo wziąłem datek, aby przymykać oczy na jego winę — a zwrócę wam!
4 A oni odpowiedzieli: Nie uciskałeś nas i nie zadawałeś nam gwałtu, i od nikogo nic nie wziąłeś.
5 Wtedy on rzekł do nich: Świadkiem jest Pan przeciwko wam i świadkiem jest w dniu dzisiejszym jego pomazaniec, że nic nie znaleźliście w mojej ręce. A oni rzekli: On jest świadkiem.
6 I rzekł Samuel do ludu: To Pan, który posłał Mojżesza i Aarona i który wyprowadził waszych ojców z ziemi egipskiej.
7 Teraz tedy stańcie tu, a będę się z wami rozprawiał przed Panem co do wszystkich dobrodziejstw Pana, jakie wyświadczył wam i waszym ojcom.
8 Kiedy przyszedł Jakub do Egiptu a wasi ojcowie wołali do Pana, posłał Pan Mojżesza i Aarona i wyprowadzili waszych ojców z Egiptu, i osadzili ich w tym kraju.
9 Ale zapomnieli Pana, Boga swego, więc wydał ich w ręce Sysery, wodza wojsk Chasoru, i w ręce Filistyńczyków, i w ręce króla moabskiego, którzy wojowali z nimi.
10 I wołali do Pana, mówiąc: Zgrzeszyliśmy, gdyż opuściliśmy Pana i służyliśmy Baalom i Asztartom. Ale teraz wybaw nas z ręki naszych nieprzyjaciół, a będziemy służyli tobie.
11 Więc posłał Pan Jerubbaala, Baraka, Jeftę i Samuela i wyrwał was z ręki waszych okolicznych nieprzyjaciół, i mieszkaliście bezpiecznie.
12 A potem, widząc, że Nachasz, król Ammonitów, wyruszył przeciwko wam, rzekliście do mnie: Nie tak, ale król niech panuje nad nami, a przecież Pan, Bóg wasz, jest waszym królem.
13 Więc oto macie króla, którego sobie obraliście, jakiego pragnęliście. Oto Pan dał wam króla nad wami.
14 Jeżeli Pana bać się będziecie i jemu służyć, i jego głosu słuchać, a nie będziecie sprzeciwiać się słowu Pana, i zarówno wy, jak i wasz król, który nad wami panuje, za nim pójdziecie, to dobrze!
15 Ale jeżeli nie będziecie słuchać głosu Pana i będziecie sprzeciwiać się słowu Pana, ręka Pana będzie przeciwko wam i przeciwko królowi waszemu, aby was zgubić.
16 Teraz zaś przystąpcie i zobaczcie tę wielką rzecz, którą Pan na waszych oczach uczyni.
17 Czy nie mamy obecnie żniwa pszenicznego? Lecz ja wzywać będę Pana i spuści grzmoty i deszcz. Wtedy poznacie i zobaczycie, jak wielkie zło popełniliście w oczach Pana, domagając się króla.
18 I wołał Samuel do Pana, a Pan spuścił w tym dniu grzmoty i deszcz; i cały lud bał się bardzo Pana i Samuela.
19 Rzekł więc cały lud do Samuela: Módl się za swymi sługami do Pana Boga swego, abyśmy nie pomarli, gdyż do wszystkich naszych grzechów dodaliśmy jeszcze i to zło, że chcieliśmy mieć króla.
20 I odpowiedział Samuel ludowi: Nie bójcie się. Wprawdzie popełniliście wszystko to zło, lecz przynajmniej nie odstępujcie od Pana, a służcie Panu z całego swego serca.
21 Nie odstępujcie od niego do nicości, które nie mogą pomóc ani wyratować, gdyż są nicościami.
22 Nie porzuci bowiem Pan swego ludu przez wzgląd na wielkie imię swoje, gdyż raczył uczynić was swoim ludem.
23 Również i ja daleki jestem od tego, aby zgrzeszyć przeciwko Panu przez zaniechanie modlitwy za wami. Owszem, uczyć was będę drogi dobrej i prawej.
24 Tylko bójcie się Pana i służcie mu wiernie z całego swego serca, widząc, jak wielkich rzeczy dokonał z wami.
25 Jeżeli atoli będziecie źle postępować, to zginiecie zarówno wy, jak i wasz król.
Звернення Самуїла до народу
1 Тоді ж Самуїл промовив до всього Ізраїлю: Ось я виконав ваше прохання в усьому, що ви мене просили, й поставив над вами царя.
2 Від сьогодні вашим провідником буде цар. Що ж до мене, то я вже досяг похилого віку, посивів… Між вами залишаються мої сини. Я був вашим провідником з молодих літ й дотепер.
3 І нині я стою перед вами . Засвідчіть зараз перед Господом і перед Його помазаником: У кого я взяв вола? В кого відібрав я осла? Кого з вас я пригноблював, чи може кого я скривдив? З чиїх рук я взяв хабара, аби на його провину закрити свої очі? Скажіть, і я вам усе поверну!
4 Але вони відповіли: Ні, ти нас не пригноблював, нікого не кривдив і ні від кого нічого не взяв!
5 Тоді він промовив до них: Господь є Свідком щодо вас, крім того, сьогодні є свідком і Його помазаник, що ви не знайшли проти мене нічого поганого. А люди відповіли: Так, вони є Свідками!
6 І Самуїл продовжував говорити до народу: Пам’ятайте – це є той самий Господь, Який дав вам Мойсея та Аарона, і Котрий вивів ваших батьків з єгипетського краю!
7 Тепер же приготуйтесь, і я свідчитиму проти вас перед Господом щодо всіх Господніх добродійств, які Він учинив для вас і для ваших батьків.
8 Коли Яків опинився в Єгипті, й ваші батьки волали до Господа, то Господь послав Мойсея та Аарона, і випровадив ваших батьків з Єгипту, й поселив їх у цім краю.
9 Але коли вони забули Господа, свого Бога, то Він віддав їх у руки Сісери, полководця хацорського війська. Пізніше вони потрапили в руки филистимців, та в руки моавського царя, котрі воювали з ними.
10 Тоді вони заволали до Господа, говорячи: Ми згрішили, оскільки залишили Господа, й служили ваалам та астартам! Благаємо, визволь нас з рук наших ворогів, і ми обіцяємо служити Тобі!
11 Змилосердившись , Господь послав Єрувваала, потім Бедана (Варака ), Їфтаха й Самуїла, визволяючи вас з рук ваших навколишніх ворогів; і ви жили в безпеці.
12 А нещодавно, побачивши навалу аммонійського царя Нахаша, який виступив проти вас, ви мені сказали: Не так має бути! Нехай над нами владарює цар! Хоч вашим царем є Господь, ваш Бог!?
13 Так от тепер маєте царя, якого ви собі обрали та якого домагались; Господь поставив над вами царя,
14 сподіваючись при цьому , що ви будете боятися Господа, й будете Йому служити; що будете слухатись Його голосу, і не будете противитись велінням Господа; що ви будете разом зі своїм царем, який владарює над вами, йти за Господом, вашим Богом!
15 Однак, якщо ви не будете слухатись Господнього голосу й почнете противитись наказам Господа, то Господня рука буде спрямована проти вас, як була проти ваших батьків .
16 Тепер же будьте уважні й побачите велике чудо, яке Господь учинить перед вашими очима.
17 Ось тепер пора жнив пшениці, але я попрошу Господа, й Він пошле грім і великий дощ, з чого ви переконаєтесь і зрозумієте, яке велике зло ви вчинили перед Господом, жадаючи для себе царя!
18 Отже, Самуїл помолився Господу, й Господь того ж дня послав громи та велику зливу, так що весь народ дуже налякався Господа і Самуїла.
19 Тоді всі люди почали благати Самуїла: Помолися за твоїх слуг до Господа, твого Бога, щоб нам не померти, адже ми до всіх наших гріхів додали ще одне зло, – домоглися собі царя!
20 І Самуїл сказав народові: Не бійтеся! Ви справді вчинили все це зло, але хоча б надалі не залишайте Господа, не ухиляйтесь від Його шляху, й служіть Господу всім своїм серцем!
21 Не прихиляйтесь до примарних ідолів, які не приносять жодної користі, та які не можуть спасати, оскільки вони ніщо.
22 Адже Господь, заради Свого великого Імені, не залишить Свого народу, позаяк зволив Господь зробити вас Своїм народом.
23 Що ж до мене, то я у жодному разі не допущу гріха перед Господом, аби перестати молитися за вас, вказуючи при цьому вам добру й вірну дорогу.
24 Лише шануйте Господа і служіть Йому щиро від усього свого серця, пам’ятаючи, які величні справи вчинив Він заради вас!
25 Але якщо ви вперто будете чинити зло, то загинете і ви, і ваш цар.