Dawid zarządza spis ludności
(II Sam. 24,1—25)1 Wtedy wystąpił szatan przeciwko Izraelowi, pobudziwszy Dawida do tego, aby policzył Izraelitów.
2 Rzekł mianowicie Dawid do Joaba i do dowódców zbrojnego ludu: Idźcie i policzcie Izraela od Beer-Szeby aż do Dan, i donieście mi, abym znał ich liczbę.
3 Lecz Joab rzekł: Niech pomnoży Pan lud stokrotnie w porównaniu z tym, ile go jest teraz; lecz, panie mój, królu, czyż nie są oni wszyscy sługami mego pana? Po cóż pyta o to mój pan? Po co ma to być przewinieniem Izraela?
4 Lecz słowo króla przeważyło wobec Joaba, więc Joab wyruszył i obszedł całego Izraela, po czym przybył do Jeruzalemu.
5 I podał Joab Dawidowi wynik przeprowadzonego spisu ludności, było mianowicie w całym Izraelu milion sto tysięcy mężczyzn zdatnych do walki orężnej, w Judzie zaś czterysta siedemdziesiąt tysięcy mężczyzn zdatnych do walki orężnej.
6 Lecz Lewitów i Beniaminitów nie doliczył do nich, gdyż rozkaz króla był dla Joaba ohydą,
7 Za zło uchodziła też ta rzecz w oczach Pana, więc ugodził On Izraela.
8 Wtedy rzekł Dawid do Boga: Zgrzeszyłem bardzo, iż uczyniłem tę rzecz; lecz teraz oddal grzech twojego sługi, gdyż bardzo nierozsądnie postąpiłem.
9 Potem przemówił Pan do Gada, jasnowidza Dawida, mówiąc:
10 Idź i przemów do Dawida tak: Tak mówi Pan: Trzy rzeczy ci przedkładam, wybierz sobie jedną z nich, a Ja ci ją spełnię.
11 Udał się więc Gad do Dawida i rzekł do niego: Tak mówi Pan: Wybierz sobie:
12 Albo trzy lata głodu, albo trzy miesiące tułaczki przed twoimi wrogami, a miecz twoich nieprzyjaciół dosięgnie cię, albo trzy dni miecza Pana nad tobą w postaci zarazy w kraju, kiedy anioł Pański będzie szerzył zagładę w obrębie wszystkich granic Izraela; a teraz rozważ, co mam odpowiedzieć temu, który mnie posłał.
13 Wtedy Dawid odpowiedział Gadowi: Jestem w wielkiej rozterce; lecz niech dostanę się raczej w ręce Pana, gdyż bardzo wielkie jest jego miłosierdzie; lecz w ręce człowieka niechaj się nie dostanę!
14 Zesłał tedy Pan na Izraela zarazę, od której padło z Izraela siedemdziesiąt tysięcy mężów.
15 I wysłał Bóg anioła do Jeruzalemu, aby w niej szerzył zagładę; lecz gdy szerzył zagładę, wejrzał Pan i ulitował się nad nieszczęściem, rzekł więc do anioła szerzącego zagładę: Dość na teraz; powstrzymaj swoją rękę! Anioł zaś stał wtedy przy klepisku Ornana, Jebuzejczyka.
16 A gdy Dawid podniósł swoje oczy, ujrzał anioła Pańskiego stojącego między ziemią a niebem z mieczem wydobytym w jego ręce wyciągniętej nad Jeruzalem. I padli Dawid oraz starsi odziani w wory pokutne na swoje twarze.
17 Potem rzekł Dawid do Boga: Czyż to nie ja nakazałem policzyć lud? To ja jestem tym, który zgrzeszył i popełnił tę wielką niegodziwość. A cóż uczyniły te owce? Panie, Boże mój, niechaj twoja ręka dotknie mnie i dom mojego ojca, ale na twój lud niechaj nie spada ta klęska!
18 Wtedy anioł Pański rzekł do Gada, aby oznajmił Dawidowi, że Dawid ma pójść i wznieść ołtarz dla Pana na klepisku Ornana, Jebuzejczyka.
19 Poszedł więc Dawid na słowo Gada, które ten wypowiedział w imieniu Pana.
20 Ornan zaś, który właśnie młócił pszenicę, obejrzawszy się, zobaczył anioła, toteż ukrył się wraz z czterema synami, którzy byli z nim.
21 Gdy zaś Dawid przyszedł do Ornana, Ornan spojrzał i zobaczywszy Dawida, wyszedł z klepiska i oddał Dawidowi pokłon aż do ziemi,
22 Po czym Dawid rzekł do Ornana: Odsprzedaj mi całe to klepisko, a ja zbuduję na nim ołtarz dla Pana; za pełną cenę jego wartości odsprzedaj mi je, a niech ustanie ta klęska wśród ludu.
23 Wtedy Ornan odpowiedział Dawidowi: Weź je sobie, a pan mój, król, niech uczyni z nim, co mu się podoba. Patrz, oto oddam woły na ofiarę całopalną, młockarnię na drwa, a pszenicę na ofiarę z pokarmów; wszystko to daję!
24 Lecz król Dawid odpowiedział Ornanowi: Nie tak! Lecz ja chcę kupić je za pełną cenę wartości, tego zaś, co twoje, nie wezmę dla Pana, aby złożyć mu ofiarę całopalną za darmo.
25 Zapłacił więc Dawid Ornanowi za to miejsce sześćset sykli złotem.
26 I zbudował tam Dawid ołtarz Panu, złożył ofiary całopalne i ofiary pojednania i wzywał Pana, a On go wysłuchał, zsyłając z nieba ogień na ołtarz całopalenia.
27 Wtedy Pan nakazał aniołowi, aby schował swój miecz do pochwy.
Plac pod budowę świątyni — klepisko Ornana
28 W tym czasie Dawid, widząc, że Pan wysłuchał go na klepisku Ornana, Jebuzejczyka, składał tam ofiary,
29 Przybytek Pana zaś, który kazał sporządzić Mojżesz na pustyni z ołtarzem całopalenia, był w tym czasie na wzgórzu w Gibeonie;
30 Lecz Dawid nie mógł iść przedeń, aby pytać Boga o wyrocznię, gdyż lękał się miecza anioła Pańskiego.
Давид проводить перепис Ізраїлю
1 У той час повстав проти Ізраїлю сам сатана, і спонукав Давида провести перепис Ізраїлю.
2 Тож Давид наказав Йоаву та іншим начальникам народу: Йдіть і перелічіть Ізраїль від Вірсавії й до Дана, і повідомте мені, аби я знав їхню загальну чисельність!
3 Але Йоав відповів: Нехай Господь намножить Свого народу у сто разів більше, ніж їх є зараз, мій володарю, царю! Хіба всі вони не є слугами мого володаря? Навіщо цього вимагає мій володар? Чому це має стати провиною для Ізраїлю?
4 Але слово царя перемогло докази Йоава. Тому Йоав вирушив, обійшов увесь Ізраїль і повернувся до Єрусалима.
5 Тож Йоав подав Давидові результати проведеного перепису народу. В результаті, усього Ізраїлю виявилось один мільйон сто тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а Юдеїв було чотириста сімдесят тисяч чоловіків, готових взяти в руки меч.
6 Проте левіти та веніямінці не були враховані в перепис, оскільки наказ царя був огидним для Йоава.
Покарання за гріх Давида
7 Цей учинок виявився злочином перед Богом, і Він покарав Ізраїль.
8 Тому Давид звернувся до Бога з такими словами: Я тяжко згрішив, учинивши цю справу, але тепер благаю, зніми цей гріх з Твого слуги, адже я, дійсно, повівся вкрай нерозумно!
9 Тоді Господь звернувся до Давидового провидця Ґада з такими словами:
10 Йди, і скажи Давидові, що говорить Господь: Три покарання Я пропоную тобі й дозволяю тобі обрати одне з них, яке наведу на тебе.
11 Отже Ґад прийшов до Давида, й передав йому все, що сказав Господь. Обери собі:
12 або три роки голоду, або три місяці переслідувань від твоїх ворогів, коли меч твоїх противників наздоганятиме тебе, або три дні Господнього меча (покарання ) у вигляді моровиці в краю, коли Господній ангел здійснюватиме покарання в межах усіх кордонів Ізраїлю! Отже, вирішуй, що я мав би відповісти Тому, Хто мене послав!
13 Давид відповів Ґадові: Мені вкрай важко! Проте краще впасти в руки Господа, адже Його милосердя безмежне, тільки би не потрапити до рук людей!
14 І Господь навів на Ізраїль моровицю, в результаті якої загинуло в Ізраїлі сімдесят тисяч людей.
15 Бог послав ангела також і в Єрусалим, щоб знищити і його, але коли той почав свою згубну справу, Господь, побачивши це, змилосердився щодо лиха, й наказав ангелові-губителю: Вже досить! Опусти твою руку! Господній ангел тоді якраз стояв на току євусейця Орни .
16 Звівши свої очі, Давид побачив Господнього ангела, який стояв між небом та землею з оголеним мечем у своїй руці, спрямованим проти Єрусалима. Тоді Давид разом зі старійшинами, одягненими у веретища, впали долілиць.
17 І Давид заволав до Бога: Хіба ж це не я наказав перелічити народ? Це я є тим, котрий, дійсно, згрішив, учинивши великий злочин! А що зробили вони, – ці вівці? Господи, мій Боже, нехай же Твоя рука підійметься на мене, та на дім мого батька! Тож, благаю, перестань нищити Свій народ цією моровицею!
18 Тоді Господній ангел через Ґада звелів передати Давидові, аби Давид пішов і спорудив Господу жертовник на току євусейця Орни.
19 Отже, Давид за словом Ґада, яке той провістив від Господнього Імені, пішов.
20 Орна ж, котрий саме в той час молотив пшеницю, повернувся і побачив ангела; його чотири сини, що були з ним, поховались.
21 Якраз у той час підійшов до Орни й Давид. Підвівшись і побачивши Давида, Орна вийшов з току і долілиць поклонився Давидові.
22 Тоді Давид промовив до Орни: Продай мені місце, де знаходиться твій тік, а я побудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за повну ціну його вартості, щоб припинилась серед народу моровиця.
23 А Орна відповів Давидові: Візьми його собі даром! Нехай мій володар, цар, робить те, що вважає за слушне. Дивись, я готовий віддати й волів на всепалення, а також молотарку на дрова, та пшеницю на хлібну жертву! Усе я віддаю даром!
24 Проте цар Давид заперечив Орні: Ні, я таки хочу все купити за повну вартість! Адже не буду ж я приносити для Господа у жертву всепалення дароване, що належить тобі.
25 Таким чином Давид заплатив Орні за те місце, відваживши шістсот золотих шеклів .
26 Отже, Давид збудував там жертовник для Господа й приніс жертви всепалення, а також мирні жертви. Він заволав до Господа, і Господь відповів йому вогнем з неба, який впав на жертовник всепалення.
27 Тоді Господь наказав ангелу, і той заховав свій меч у його піхву.
28 Давид, зауваживши, що Господь йому миттєво відповів на току євусейця Орни, й пізніше став приносити там жертви.
29 Адже на той час Господній Намет, який спорудив Мойсей у пустелі, та жертовник всепалень ще знаходились на узвишші в Ґівеоні,
30 і Давид не відважився йти туди, аби там шукати Божої милості, оскільки боявся меча Господнього ангела.