Pomocnicy Dawida w Syklag
1 To są ci, którzy przyszli do Dawida do Syklag jeszcze wtedy, gdy był wykluczony z otoczenia Saula, syna Kisza; oni byli wśród tych rycerzy, którzy go wspomagali w walce.
2 Uzbrojeni byli w łuki, umieli zarówno z prawej, jak i z lewej ręki miotać kamieniami i strzelać z łuku, a wywodzili się ze współplemieńców Saula, Beniaminitów;
3 Na czele stał Achiezer, potem Joasz, synowie Szemajasza z Gibei, potem Jezjel i Pelet, synowie Azmaweta, Berachiasz, Jehu z Anatot;
4 Jiszmajasz z Gibeonu, najdzielniejszy między trzydziestoma, dowodził trzydziestoma;
5 I Jeremiasz, i Jachazjel, i Jochanan, i Jozabad z Gederot;
6 Eluzaj, Jerimot, Bealiasz, Szemariasz, Szefatiasz z Charif,
7 Elkana, Jiszszijasz, Azarel, Joezer, Jaszobam z Kerach,
8 Joela i Zebadiasz, synowie Jerochama z Gedor.
9 Z Gadytów przystali do Dawida w warowni na pustyni rycerze waleczni, wojownicy wprawni w boju, zbrojni w tarcze i dzidy, wyglądający jak lwy, a szybkonodzy jak górskie gazele.
10 Na czele stał Ezer, drugi był Obadiasz, trzeci Eliab,
11 Czwarty Miszmanna, piąty Jeremiasz,
12 Szósty Attaj, siódmy Eliel,
13 Ósmy Jochanan, dziewiąty Elzabad,
14 Dziesiąty Jeremiasz, jedenasty Machbannaj.
15 Ci z Gadytów byli dowódcami zastępów, każdy niższy rangą — nad stoma, wyższy — nad tysiącem.
16 To byli ci, którzy przeprawili się przez Jordan w pierwszym miesiącu, kiedy wystąpił on z brzegów i zalał wszystkie doliny na wschód i na zachód.
17 A gdy przyszli do Dawida do warowni niektórzy z Beniaminitów i Judejczyków,
18 Dawid wyszedł do nich i tak się do nich odezwał: Jeżeli przyszliście do mnie w zamiarach pokojowych, aby mi pomóc, sercem będę z wami związany, lecz jeśli po to, aby mnie zdradzić moim wrogom, choć dłonie moje są czyste od nieprawości, niech wejrzy w to Bóg naszych ojców i niech ukarze.
19 A wtedy duch ogarnął Amasjasza, dowódcę trzydziestu, który zawołał:
Twoi jesteśmy, Dawidzie,
Z tobą będziemy, synu Isajego,
Pokój, pokój niechaj będzie z tobą
I pokój z tymi, którzy ci pomagają,
Gdyż Bóg twój ci pomaga.
Dawid więc przyjął ich i włączył do grona dowódców oddziałów.
20 Z Manassesytów przystali do Dawida jeszcze wtedy, gdy chodził on z Filistyńczykami na wojnę przeciwko Saulowi — lecz nie dopomógł im, gdyż po naradzie odprawili go książęta filistyńscy, powiadając: Za cenę naszych głów gotów on przystać do swojego władcy Saula —
21 Gdy więc szedł do Syklag, przystali do niego z Manassesytów: Adna, Jozabad, Jediael, Michael, Jozabad, Elihu, Silletaj; ci byli dowódcami nad tysiącami, którzy wywodzili się z Manassesytów.
22 Oni pomogli Dawidowi w jego rozprawie z bandami, gdyż wszyscy byli walecznymi rycerzami i wodzami zastępów.
Wojsko Dawida w Hebronie
23 I tak dzień w dzień przybywało po kilku do Dawida, aby mu pomagać, aż powstał duży obóz, jak obóz Boży.
24 A to są liczby dowódców uzbrojonych na wojnę, którzy przybyli do Dawida do Hebronu, aby na niego przenieść władzę królewską Saula, jak zapowiedział Pan.
25 Z Judejczyków, noszących tarczę i dzidę sześć tysięcy ośmiuset uzbrojonych na wojnę;
26 Z Symeonitów, dzielnych rycerzy do wojowania, siedem tysięcy stu;
27 Z Lewitów cztery tysiące sześciuset
28 Oraz Jehojada, książę Aaronitów, a z nim trzy tysiące siedmiuset;
29 I Sadok, młody dzielny rycerz, ze swoją rodziną liczącą dwudziestu dwóch książąt;
30 Z Beniaminitów, współplemieńców Saula, trzy tysiące, dotąd bowiem większość z nich wysługiwała się jeszcze domowi Saula.
31 Z Efraimitów dwadzieścia tysięcy ośmiuset dzielnych rycerzy, mężów sławnych w swoich rodach;
32 Z połowy plemienia Manassesa osiemnaście tysięcy, którzy imiennie zostali wyznaczeni, że mają pójść i ogłosić Dawida królem;
33 Z Issacharytów, dobrych znawców stosunków, wiedzących, co ma czynić Izrael, dwustu dowódców i pod ich rozkazami wszyscy ich współplemieńcy;
34 Z Zebulonitów, zdatnych do boju, wyszkolonych we władaniu wszelką bronią wojenną, pięćdziesiąt tysięcy szczerze oddanych Dawidowi,
35 Z Naftalitów tysiąc dowódców a z nimi zbrojnych w tarczę i dzidę trzydzieści siedem tysięcy;
36 Z Danitów wyszkolonych w rzemiośle wojennym dwadzieścia osiem tysięcy sześciuset;
37 Z Aserytów zdatnych do boju, wyszkolonych w rzemiośle wojennym, czterdzieści tysięcy.
38 Z tamtej strony Jordanu: z Rubenitów, Gadytów i z połowy plemienia Manassesa w pełnym rynsztunku bojowym sto dwadzieścia tysięcy.
39 Wszyscy ci wojownicy, stający w szyku bojowym z sercem nieustraszonym, przyszli do Hebronu, ażeby obwołać Dawida królem nad całym Izraelem; a również reszta Izraela jednomyślnie była za obwołaniem Dawida królem.
40 I przebywali tam u Dawida przez trzy dni jedząc i pijąc, gdyż współplemieńcy przygotowali to dla nich.
41 Również ci, którzy byli w ich pobliżu, aż do siedzib Issacharytów, Zebulonitów i Naftalitów przywozili na osłach, wielbłądach, mułach i wołach żywność do spożycia: mąkę, placki figowe, rodzynki, wino, oliwę, bydło i owce w obfitości, gdyż radość panowała w Izraelu.
Перші воїни приєднуються до Давида
1 А далі ті воїни, котрі приєднались до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від переслідувань Саула, Кішового сина. Вони також хоробрі воїни, що воювали з Давидом.
2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.
3 Їх очолював Ахієзер, а потім Йоас, сини Шемеї, з Гіви. Далі Єзіїл та Пелет, сини Азмавета; Берах і Єгу з Анатота;
4 Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;
5 Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери;
6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія;
7 Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, з роду Корея;
8 Йоіл і Зевадія, сини Єрохама, з Ґедори.
Прибічники Давида із племені Ґада
9 Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.
10 На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв;
11 четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія;
12 Аттай був шостим, Еліїл – сьомим;
13 Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим;
14 Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.
15 Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені . Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.
16 Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.
Прибічники Давида із племені Веніяміна
17 До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.
18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!
19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив : Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.
Прибічники Давида із племені Манассії
20 До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.
21 Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, другий Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.
22 Вони допомогли Давидові в боротьбі з загонами злочинців, оскільки всі були хоробрими воїнами, а потім стали командирами військових підрозділів.
23 Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало великим, як Божий табір.
Військо Давида в Хевроні
24 А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з Господнім словом.
25 Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.
26 Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.
27 Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.
28 Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.
29 Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.
30 Із синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.
31 Із синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.
32 З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.
33 Від синів Іссахара, котрі мали розуміння часу і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю, було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.
34 Із Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю п’ятдесят тисяч одностайно вишикувались у бойові лави.
35 Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.
36 Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.
37 Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.
38 А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.
39 Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна, в твердому намірі настановити Давида царем, і решта всього Ізраїлю.
40 Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.
41 Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.