Псалом 30
1 Псалом Давида. Пісня при посвяченні Дому (Храму).
2 Господи, звеличую Тебе, тому що Ти мене визволив і не дав моїм ворогам зловтішатися наді мною.
3 Господи, Боже мій, я волав до Тебе, і Ти зцілив мене.
4 Господи, Ти вивів мою душу з шеолу, – Ти врятував мене з-поміж тих, що сходять у могилу.
5 Співайте Господеві, святі Його, прославляйте пам’ять Його Святині!
6 Адже лише мить триває Його гнів, а Його милість – усе життя. Увечері буває плач, а на ранок – радість.
7 У своєму добробуті я думав: Повіки не захитаюсь!
8 Адже в Своїй доброзичливості Ти, Господи, учинив мене могутнім, наче гора, – але щойно відвернув Ти Своє обличчя, як я збентежився.
9 До Тебе, Господи, я покликав, волаючи до Господа:
10 Яка користь від пролиття моєї крові, – від того, що я зійду в могилу? Хіба порох прославлятиме Тебе? Хіба він проголошуватиме Твою вірність?
11 Почуй, Господи, й змилуйся наді мною! Господи, допоможи мені!
12 І Ти обернув мій плач на радість, Ти зняв з мене веретище, і підперезав мене радістю,
13 щоби я славив Тебе й не замовкав. Господи, Боже мій, я прославлятиму Тебе повіки!
A Psalm and Song at the dedication of the house of David.
1 I will extol thee, O LORD; for thou hast lifted me up, and hast not made my foes to rejoice over me.
2 O LORD my God, I cried unto thee, and thou hast healed me.
3 O LORD, thou hast brought up my soul from the grave: thou hast kept me alive, that I should not go down to the pit.
4 Sing unto the LORD, O ye saints of his, and give thanks at the remembrance of his holiness.
5 For his anger endureth but a moment; in his favour is life: weeping may endure for a night, but joy cometh in the morning.
6 And in my prosperity I said, I shall never be moved.
7 LORD, by thy favour thou hast made my mountain to stand strong: thou didst hide thy face, and I was troubled.
8 I cried to thee, O LORD; and unto the LORD I made supplication.
9 What profit is there in my blood, when I go down to the pit? Shall the dust praise thee? shall it declare thy truth?
10 Hear, O LORD, and have mercy upon me: LORD, be thou my helper.
11 Thou hast turned for me my mourning into dancing: thou hast put off my sackcloth, and girded me with gladness;
12 To the end that my glory may sing praise to thee, and not be silent. O LORD my God, I will give thanks unto thee for ever.