Горе Ніневії
1 Горе місту, сповненому крові та обману, – переповненому беззаконням, грабежами й насильством.
2 Вже чути ляскіт бичів, – чути гуркіт коліс, тупотіння коней і торохкотіння колісниць.
3 Несеться кіннота, виблискують мечі та списи, – безліч вбитих, гори трупів… Мертвих тіл не порахувати, – вони на кожному кроці.
4 А все це через нескінченну розпусту вродливої розпусниці, вправної в чаклунстві, що продає народи своїм блудством, – своїми чарами – племена землі .
5 Тому Я виступлю проти тебе, – говорить Господь Саваот, – і підійму поділ твоєї спідниці на твоє обличчя, й покажу перед народами твою голизну, – царствам – твій сором.
6 Закидаю тебе брудом, і, зганьбивши тебе, виставлю тебе на посміховисько!
7 Станеться таке, що кожен, побачивши тебе, тікатиме від тебе зі словами: Спустошена Ніневія! Хто її пожаліє? Не знайдеться тих, котрі тебе потішили б!
8 Хіба ти краща від Но-Аммона , що розкинувся на ріках й звідусіль оточений водою? Море було його валом, а води – стіною.
9 Ефіопія та Єгипет були його надійною безвідмовною опорою. Пут і Лівія постійно допомагали йому.
10 Але й він (Но-Аммон ) пішов полоненим у неволю, а його немовлят розбивали на перехрестях всіх вулиць. Щодо його знатних кидали жереб (кому дістануться ), а всі його можновладці були заковані в кайдани.
11 Так і ти, Ніневіє, оп’янієш і, вмліваючи, шукатимеш захисту від ворога.
12 Усі твої фортеці, як смоківниці з первоплодами, – щойно їх потрясуть, вони самі впадуть у рот того, хто захоче їх з’їсти.
13 Що ж до твого народу (захисників ), то вони виявляться, наче жіноцтво. Брами твого краю відкриються навстіж перед твоїми ворогами, й вогонь пожере твої засуви.
14 Тож запасись водою на час облоги, укріпляй твої фортеці, увійди в розчин і топчи глину, виготовляй цеглу.
15 І все ж тебе (Ніневіє ) пожере вогонь, – ти будеш знищена мечем, як пожирає все сарана. Намножуй захисників, як розмножуються личинки сарани, або інша комашня.
16 Ти намножила своїх купців більше від зірок на небі, але й вони, як личинки сарани, – використають тебе і розлетяться.
17 Твої можновладці – така ж сарана, твої знатні – як рій сарани, – поки холодно, вони сидять на мурах, а сонце пригріє – й вони полетять, – не пізнаєш навіть місця, де вони сиділи.
18 Поснули твої пастирі, ассирійський царю, спочивають твої хоробрі. Тому твій народ і розбрівся по горах, і немає кому його зібрати.
19 Немає ліків для твоїх ран, – твоя хвороба невиліковна. Хто лише почує про твоє лихо, заплеще руками над тобою. Адже хто тільки не страждав від твоєї одвічної лютості?!
1 Woe to the bloody city! it is all full of lies and robbery; the prey departeth not; 2 The noise of a whip, and the noise of the rattling of the wheels, and of the pransing horses, and of the jumping chariots. 3 The horseman lifteth up both the bright sword and the glittering spear: and there is a multitude of slain, and a great number of carcases; and there is none end of their corpses; they stumble upon their corpses: 4 Because of the multitude of the whoredoms of the wellfavoured harlot, the mistress of witchcrafts, that selleth nations through her whoredoms, and families through her witchcrafts. 5 Behold, I am against thee, saith the LORD of hosts; and I will discover thy skirts upon thy face, and I will shew the nations thy nakedness, and the kingdoms thy shame. 6 And I will cast abominable filth upon thee, and make thee vile, and will set thee as a gazingstock. 7 And it shall come to pass, that all they that look upon thee shall flee from thee, and say, Nineveh is laid waste: who will bemoan her? whence shall I seek comforters for thee?
8 Art thou better than populous No, that was situate among the rivers, that had the waters round about it, whose rampart was the sea, and her wall was from the sea? 9 Ethiopia and Egypt were her strength, and it was infinite; Put and Lubim were thy helpers. 10 Yet was she carried away, she went into captivity: her young children also were dashed in pieces at the top of all the streets: and they cast lots for her honourable men, and all her great men were bound in chains. 11 Thou also shalt be drunken: thou shalt be hid, thou also shalt seek strength because of the enemy. 12 All thy strong holds shall be like fig trees with the firstripe figs: if they be shaken, they shall even fall into the mouth of the eater. 13 Behold, thy people in the midst of thee are women: the gates of thy land shall be set wide open unto thine enemies: the fire shall devour thy bars. 14 Draw thee waters for the siege, fortify thy strong holds: go into clay, and tread the morter, make strong the brickkiln. 15 There shall the fire devour thee; the sword shall cut thee off, it shall eat thee up like the cankerworm: make thyself many as the cankerworm, make thyself many as the locusts. 16 Thou hast multiplied thy merchants above the stars of heaven: the cankerworm spoileth, and flieth away. 17 Thy crowned are as the locusts, and thy captains as the great grasshoppers, which camp in the hedges in the cold day, but when the sun ariseth they flee away, and their place is not known where they are . 18 Thy shepherds slumber, O king of Assyria: thy nobles shall dwell in the dust: thy people is scattered upon the mountains, and no man gathereth them . 19 There is no healing of thy bruise; thy wound is grievous: all that hear the bruit of thee shall clap the hands over thee: for upon whom hath not thy wickedness passed continually?