Вавилонська вежа
1 На всій землі була одна мова й однакові слова.
2 Мандруючи зі сходу, люди знайшли в Шінеарському краї рівнину і там оселилися.
3 Тож домовились вони між собою наробити цегли і випалити її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а земляна смола – замість розчину.
4 Давайте, – говорили вони, – збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягала б небес, і створимо собі ім’я, перш ніж розпорошимося по всій поверхні землі.
5 І зійшов Господь подивитись на місто й вежу, яку будували людські сини.
6 Тоді Господь сказав: Ось народ один і одна в усіх мова, а це лише початок їх роботи. І тепер усе, що лише запланують зробити, буде їм під силу.
7 Отже, зійдемо і змішаймо їхню мову, щоб одна людина не могла розуміти свого ближнього.
8 І розсіяв їх звідти Господь по всій землі, – й вони перестали будувати те місто .
9 Тому-то й названо його Вавилоном, оскільки там змішав Господь мову людей усієї землі. Звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
Родовід Сима
10 Ось родовід Сима. Симові було сто років, коли породив він Арпахшада. Це відбулось через два роки після потопу.
11 І прожив Сим після народження Арпахшада п’ятсот років, і породив синів та дочок.
12 Арпахшад мав тридцять п’ять років, коли народився Шелах.
13 І прожив Арпахшад після народження Шелаха чотириста три роки, і породив синів та дочок.
14 Шелах прожив тридцять років, і породив Евера.
15 Прожив Шелах після народження Евера чотириста три роки, і породив синів та дочок.
16 Евер мав тридцять чотири роки, як народився Пелеґ.
17 І прожив Евер після народження Пелеґа чотириста тридцять років, і породив синів та дочок.
18 Пелеґу було тридцять років, коли народився Реу.
19 Після того як народився Реу, прожив Пелеґ ще двісті дев’ять років, і породив синів та дочок.
20 Реу мав тридцять два роки, як народився Серуґ.
21 І прожив Реу після народження Серуґа двісті сім років, і породив синів та дочок.
22 Серуґ прожив тридцять років і породив Нахора.
23 Після того як породив він Нахора, прожив Серуґ двісті років, і породив синів та дочок.
24 Нахору було двадцять дев’ять років, коли народився Терах.
25 І прожив Нахор після народження Тераха ще сто дев’ятнадцять років, і породив він синів та дочок.
26 Терах мав сімдесят років, коли народились Аврам, Нахор і Гаран.
27 Родовід Тераха такий: Терах породив Аврама, Нахора й Гарана. Гаран же породив Лота.
28 Так сталось , що Гаран помер раніше свого батька Тераха, – в Урі Халдейському, краю свого народження.
29 Аврам і Нахор одружились. Ім’я Аврамової дружини Сара, а ім’я Нахорової – Мілка. Вона була дочкою Гарана, який був також батьком Іски.
30 Сара була неплідною й не мала дітей.
31 І взяв Терах Аврама, свого сина, і онука Лота, Гаранового сина, і Сару, свою невістку – дружину свого сина Аврама, – і вони вийшли разом з Уру Халдейського, щоби йти в ханаанську землю. Дійшли вони до Харана та й оселилися там.
32 Усього віку Тераха було двісті п’ять років; і помер Терах у Харані.
1 And the whole earth was of one language, and of one speech. 2 And it came to pass, as they journeyed from the east, that they found a plain in the land of Shinar; and they dwelt there. 3 And they said one to another, Go to, let us make brick, and burn them throughly. And they had brick for stone, and slime had they for morter. 4 And they said, Go to, let us build us a city and a tower, whose top may reach unto heaven; and let us make us a name, lest we be scattered abroad upon the face of the whole earth.
5 And the LORD came down to see the city and the tower, which the children of men builded. 6 And the LORD said, Behold, the people is one, and they have all one language; and this they begin to do: and now nothing will be restrained from them, which they have imagined to do. 7 Go to, let us go down, and there confound their language, that they may not understand one another’s speech. 8 So the LORD scattered them abroad from thence upon the face of all the earth: and they left off to build the city. 9 Therefore is the name of it called Babel; because the LORD did there confound the language of all the earth: and from thence did the LORD scatter them abroad upon the face of all the earth.
10 ¶ These are the generations of Shem: Shem was an hundred years old, and begat Arphaxad two years after the flood: 11 And Shem lived after he begat Arphaxad five hundred years, and begat sons and daughters. 12 And Arphaxad lived five and thirty years, and begat Salah: 13 And Arphaxad lived after he begat Salah four hundred and three years, and begat sons and daughters. 14 And Salah lived thirty years, and begat Eber: 15 And Salah lived after he begat Eber four hundred and three years, and begat sons and daughters. 16 And Eber lived four and thirty years, and begat Peleg: 17 And Eber lived after he begat Peleg four hundred and thirty years, and begat sons and daughters. 18 And Peleg lived thirty years, and begat Reu: 19 And Peleg lived after he begat Reu two hundred and nine years, and begat sons and daughters. 20 And Reu lived two and thirty years, and begat Serug: 21 And Reu lived after he begat Serug two hundred and seven years, and begat sons and daughters. 22 And Serug lived thirty years, and begat Nahor: 23 And Serug lived after he begat Nahor two hundred years, and begat sons and daughters. 24 And Nahor lived nine and twenty years, and begat Terah: 25 And Nahor lived after he begat Terah an hundred and nineteen years, and begat sons and daughters. 26 And Terah lived seventy years, and begat Abram, Nahor, and Haran.
27 ¶ Now these are the generations of Terah: Terah begat Abram, Nahor, and Haran; and Haran begat Lot. 28 And Haran died before his father Terah in the land of his nativity, in Ur of the Chaldees. 29 And Abram and Nahor took them wives: the name of Abram’s wife was Sarai; and the name of Nahor’s wife, Milcah, the daughter of Haran, the father of Milcah, and the father of Iscah. 30 But Sarai was barren; she had no child. 31 And Terah took Abram his son, and Lot the son of Haran his son’s son, and Sarai his daughter in law, his son Abram’s wife; and they went forth with them from Ur of the Chaldees, to go into the land of Canaan; and they came unto Haran, and dwelt there. 32 And the days of Terah were two hundred and five years: and Terah died in Haran.