Естер стає царицею
1 За якийсь час після цих подій, коли гнів царя Ахашвероша ущух, він згадав те, що вчинила Вашті, і що було вирішено щодо неї.
2 Тоді придворні царя, котрі йому прислуговували, сказали йому: Нехай би пошукали для царя цнотливих та гарних вродою дівчат.
3 І нехай цар призначить у всіх областях свого царства урядників, аби вони зібрали всіх цнотливих, вродливих з вигляду дівчат у замку Сузи в жіночому палаці, під опіку царського євнуха, опікуна жінок, Гегая, і нехай їм дадуть косметичні засоби для прикрашування.
4 І та дівчина, котра найбільше сподобається цареві, нехай стане царицею замість Вашті. Ці слова сподобались цареві, – і він так учинив.
5 У замку Сузи жив один юдей, на ім’я Мордехай, син Яіра, онук Шімея, правнук Кіша, з Веніямінового племені.
6 Він був виселений з Єрусалима в неволю разом із Юдейським царем Єхонією, якого забрав вавилонський цар Навуходоносор.
7 Він опікувався двоюрідною сестрою на ім’я Гадасса , тобто Естер. Вона була круглою сиротою. Після смерті її батька та матері, Мордехай прийняв її за дочку. Дівчина була струнка поставою і вродливою з вигляду.
8 Так сталося, що коли був проголошений царський наказ, і коли зібрали багато дівчат у замок Сузи під опіку Геґая, то була взята й Естер до царського палацу під опіку Геґая, опікуна жінок.
9 Дівчина сподобалась йому, й здобула його прихильність, тому він поспішив дати їй потрібні косметичні засоби, та все необхідне для неї; призначив також сім найкращих дівчат – служниць з царського палацу й перемістив її разом зі служницями в найкраще приміщення в жіночому палаці.
10 Проте Естер нічого не говорила ні про свій народ, ані про своє походження, оскільки Мордехай наказав їй цього не казати.
11 Щодня Мордехай приходив до двору жіночого палацу, аби довідатись, як себе почуває Естер і що з нею відбувається.
12 Коли приходила черга кожної з тих дівчат входити до царя Ахашвероша, після закінчення дванадцятимісячного приготування, як належало царським жінкам, – адже саме стільки потрібно було часу на приготування, зокрема: шість місяців тривало змащування мирровою олією і шість місяців пахощами та іншими жіночими засобами догляду за тілом, –
13 лише після того дівчина входила до царя. Їй давали все, що вона бажала би взяти з собою з жіночого палацу в царський палац.
14 Увечері вона входила, а вранці поверталась до іншого жіночого палацу, під опіку царського євнуха Шаашґаза, охоронця наложниць, і більше вже не входила до царя, хіба що цар нею захоплювався, і міг покликати знову, назвавши на ім’я.
15 А коли настала черга ввійти до царя для Естер, – дочки Авіхаїла, Мордехайового дядька, яку Мордехай прийняв до себе за дочку, – вона не просила нічого, крім того, що їй порадив Геґай, царський євнух, опікун жінок. Естер знаходила прихильність у очах кожного, хто лише з нею зустрічався.
16 Отже, десятого місяця, тобто місяця Тевета, сьомого року царювання Ахашвероша, Естер взяли на царську половину палацу.
17 Цар покохав Естер більше за всіх жінок. Вона здобула його прихильність і ласку понад усіх інших дівчат, і він поклав на її голову царський вінець та оголосив її царицею замість Вашті.
18 Після цього цар справив для всіх своїх вельмож і своїх дворян великий бенкет, – свято на честь Естер; він також оголосив податкові пільги в усіх областях, і з царською щедрістю роздав подарунки.
Мордехай викриває зговір проти царя
19 А коли іншим разом збирали дівчат , Мордехай сидів біля царської брами.
20 Що ж до Естер, то вона й далі не розповідала про своє походження, ані про свій народ, як їй звелів Мордехай. Естер виконувала поради Мордехая, як і тоді, коли була під його опікою.
21 Якось, коли Мордехай сидів біля царської брами, два царських євнухи, вартові біля дверей, Біґтан і Тереш, розлютившись, шукали можливості здійснити замах на царя Ахашвероша.
22 Ця справа стала відома Мордехаю, і він повідомив про це царицю Естер, а Естер від імені Мордехая розповіла цареві.
23 Справу було досліджено, і встановлено її правдивість. Отже, обох слуг повісили на шибениці. Про це в присутності царя було записано в Літописну Книгу.
1 After these things, when the wrath of king Ahasuerus was appeased, he remembered Vashti, and what she had done, and what was decreed against her. 2 Then said the king’s servants that ministered unto him, Let there be fair young virgins sought for the king: 3 And let the king appoint officers in all the provinces of his kingdom, that they may gather together all the fair young virgins unto Shushan the palace, to the house of the women, unto the custody of Hege the king’s chamberlain, keeper of the women; and let their things for purification be given them: 4 And let the maiden which pleaseth the king be queen instead of Vashti. And the thing pleased the king; and he did so.
5 ¶ Now in Shushan the palace there was a certain Jew, whose name was Mordecai, the son of Jair, the son of Shimei, the son of Kish, a Benjamite; 6 Who had been carried away from Jerusalem with the captivity which had been carried away with Jeconiah king of Judah, whom Nebuchadnezzar the king of Babylon had carried away. 7 And he brought up Hadassah, that is , Esther, his uncle’s daughter: for she had neither father nor mother, and the maid was fair and beautiful; whom Mordecai, when her father and mother were dead, took for his own daughter.
8 ¶ So it came to pass, when the king’s commandment and his decree was heard, and when many maidens were gathered together unto Shushan the palace, to the custody of Hegai, that Esther was brought also unto the king’s house, to the custody of Hegai, keeper of the women. 9 And the maiden pleased him, and she obtained kindness of him; and he speedily gave her her things for purification, with such things as belonged to her, and seven maidens, which were meet to be given her, out of the king’s house: and he preferred her and her maids unto the best place of the house of the women. 10 Esther had not shewed her people nor her kindred: for Mordecai had charged her that she should not shew it . 11 And Mordecai walked every day before the court of the women’s house, to know how Esther did, and what should become of her.
12 ¶ Now when every maid’s turn was come to go in to king Ahasuerus, after that she had been twelve months, according to the manner of the women, (for so were the days of their purifications accomplished, to wit , six months with oil of myrrh, and six months with sweet odours, and with other things for the purifying of the women;) 13 Then thus came every maiden unto the king; whatsoever she desired was given her to go with her out of the house of the women unto the king’s house. 14 In the evening she went, and on the morrow she returned into the second house of the women, to the custody of Shaashgaz, the king’s chamberlain, which kept the concubines: she came in unto the king no more, except the king delighted in her, and that she were called by name.
15 ¶ Now when the turn of Esther, the daughter of Abihail the uncle of Mordecai, who had taken her for his daughter, was come to go in unto the king, she required nothing but what Hegai the king’s chamberlain, the keeper of the women, appointed. And Esther obtained favour in the sight of all them that looked upon her. 16 So Esther was taken unto king Ahasuerus into his house royal in the tenth month, which is the month Tebeth, in the seventh year of his reign. 17 And the king loved Esther above all the women, and she obtained grace and favour in his sight more than all the virgins; so that he set the royal crown upon her head, and made her queen instead of Vashti. 18 Then the king made a great feast unto all his princes and his servants, even Esther’s feast; and he made a release to the provinces, and gave gifts, according to the state of the king. 19 And when the virgins were gathered together the second time, then Mordecai sat in the king’s gate. 20 Esther had not yet shewed her kindred nor her people; as Mordecai had charged her: for Esther did the commandment of Mordecai, like as when she was brought up with him.
21 ¶ In those days, while Mordecai sat in the king’s gate, two of the king’s chamberlains, Bigthan and Teresh, of those which kept the door, were wroth, and sought to lay hand on the king Ahasuerus. 22 And the thing was known to Mordecai, who told it unto Esther the queen; and Esther certified the king thereof in Mordecai’s name. 23 And when inquisition was made of the matter, it was found out; therefore they were both hanged on a tree: and it was written in the book of the chronicles before the king.