Поради для Ровоама
1 Ровоам подався в Сихем, оскільки, за традицією, в Сихемі зібрався весь Ізраїль, аби проголосити його царем.
2 Так сталося, що про це дізнався Єровоам, син Невата. Він був у Єгипті з того часу, як утік туди від царя Соломона . Отже, Єровоам повернувся з Єгипту.
3 Тому послали за Єровоамом і покликали його, після чого Єровоам разом з усім Ізраїлем звернулись до Ровоама з такими словами:
4 Твій батько поклав на нас тяжке ярмо, а тепер ти полегши тяжку службу, встановлену твоїм батьком, – оте його тяжке ярмо, яке він на нас наклав, – і ми будемо тобі служити.
5 А він їм відповів: Розійдіться на три дні, після чого повернетесь до мене знову! І люди розійшлися.
6 Тоді цар Ровоам порадився зі старійшинами, котрі ще урядували за його батька Соломона, коли той був живим, запитуючи: Як, на ваш розсуд, слід відповісти цьому народові?
7 Вони висловили йому таку пораду: Якщо ти сьогодні виявиш порозуміння до цього народу, будеш доброзичливим до них і говоритимеш до них лагідними словами, то вони служитимуть тобі протягом усього твого життя.
8 Але він знехтував порадою старійшин, яку вони йому давали, та почав радитись з молодими, – своїми ровесниками, що з ним виросли, й тепер з ним урядували.
9 Він запитав їх: А що би ви порадили відповісти цьому народові, який звернувся до мене з проханням полегшити ярмо, яке мій батько поклав на них?
10 А молоді люди, котрі виросли з ним, порадили йому, сказавши: Цьому народові, який висловив до тебе прохання полегшити ярмо, яке твій батько поклав на них, дай таку відповідь: Мій мізинець грубший за стегно мого батька!
11 Тож, якщо мій батько поклав на вас тяжке ярмо, то я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я каратиму вас скорпіонами !
12 Через три дні, коли Єровоам з усім народом знову прийшли до Ровоама, як цар і сказав їм, мовляв: Прийдіть до мене на третій день,
13 то цар розмовляв з ними дуже суворо, адже цар Ровоам відкинув пораду старійшин,
14 а відповів так, як порадили молоді люди, говорячи: Мій батько поклав на вас тяжке ярмо, а я ще додам до вашого ярма! Якщо мій батько карав вас бичами, то я вас каратиму скорпіонами!
15 Таким чином цар не послухався народу, що й було передбачено Богом; отже, слово Господа, яке Він провістив через шілонійця Ахію до Єровоама, Неватового сина, збулося.
Увесь Ізраїль окрім Юдиного племені відвертається від Ровоама
16 Коли ж увесь Ізраїль зрозумів, що цар на них не зважає, то народ, відповідаючи цареві, проголосив: Що в нас спільного з Давидом?! Немає в нас спадщини із сином Єссея! Ізраїлю, повертайся до своїх наметів! А ти, Давиде, сам турбуйся за власний дім! Тож Ізраїльтяни розійшлися по своїх поселеннях.
17 Ровоам же почав владарювати над тими Ізраїльтянами, котрі мешкали в містах Юдеї.
18 Коли цар Ровоам послав до інших Ізраїльтян податківця Гадорама, який відповідав за примусові роботи, то вони закидали його камінням до смерті. Сам цар Ровоам ледве встиг ускочити на колісницю, і втік у Єрусалим.
19 Відтоді Ізраїль остаточно відпав від Давидового роду аж до сьогодні.
1 And Rehoboam went to Shechem: for to Shechem were all Israel come to make him king. 2 And it came to pass, when Jeroboam the son of Nebat, who was in Egypt, whither he had fled from the presence of Solomon the king, heard it , that Jeroboam returned out of Egypt. 3 And they sent and called him. So Jeroboam and all Israel came and spake to Rehoboam, saying, 4 Thy father made our yoke grievous: now therefore ease thou somewhat the grievous servitude of thy father, and his heavy yoke that he put upon us, and we will serve thee. 5 And he said unto them, Come again unto me after three days. And the people departed.
6 ¶ And king Rehoboam took counsel with the old men that had stood before Solomon his father while he yet lived, saying, What counsel give ye me to return answer to this people? 7 And they spake unto him, saying, If thou be kind to this people, and please them, and speak good words to them, they will be thy servants for ever. 8 But he forsook the counsel which the old men gave him, and took counsel with the young men that were brought up with him, that stood before him. 9 And he said unto them, What advice give ye that we may return answer to this people, which have spoken to me, saying, Ease somewhat the yoke that thy father did put upon us? 10 And the young men that were brought up with him spake unto him, saying, Thus shalt thou answer the people that spake unto thee, saying, Thy father made our yoke heavy, but make thou it somewhat lighter for us; thus shalt thou say unto them, My little finger shall be thicker than my father’s loins. 11 For whereas my father put a heavy yoke upon you, I will put more to your yoke: my father chastised you with whips, but I will chastise you with scorpions.
12 So Jeroboam and all the people came to Rehoboam on the third day, as the king bade, saying, Come again to me on the third day. 13 And the king answered them roughly; and king Rehoboam forsook the counsel of the old men, 14 And answered them after the advice of the young men, saying, My father made your yoke heavy, but I will add thereto: my father chastised you with whips, but I will chastise you with scorpions. 15 So the king hearkened not unto the people: for the cause was of God, that the LORD might perform his word, which he spake by the hand of Ahijah the Shilonite to Jeroboam the son of Nebat.
16 ¶ And when all Israel saw that the king would not hearken unto them, the people answered the king, saying, What portion have we in David? and we have none inheritance in the son of Jesse: every man to your tents, O Israel: and now, David, see to thine own house. So all Israel went to their tents. 17 But as for the children of Israel that dwelt in the cities of Judah, Rehoboam reigned over them. 18 Then king Rehoboam sent Hadoram that was over the tribute; and the children of Israel stoned him with stones, that he died. But king Rehoboam made speed to get him up to his chariot, to flee to Jerusalem. 19 And Israel rebelled against the house of David unto this day.