A Psalm of Asaph.
1 O God, the heathen are come into thine inheritance; thy holy temple have they defiled; they have laid Jerusalem on heaps.
2 The dead bodies of thy servants have they given to be meat unto the fowls of the heaven, the flesh of thy saints unto the beasts of the earth.
3 Their blood have they shed like water round about Jerusalem; and there was none to bury them .
4 We are become a reproach to our neighbours, a scorn and derision to them that are round about us.
5 How long, LORD? wilt thou be angry for ever? shall thy jealousy burn like fire?
6 Pour out thy wrath upon the heathen that have not known thee, and upon the kingdoms that have not called upon thy name.
7 For they have devoured Jacob, and laid waste his dwelling place.
8 O remember not against us former iniquities: let thy tender mercies speedily prevent us: for we are brought very low.
9 Help us, O God of our salvation, for the glory of thy name: and deliver us, and purge away our sins, for thy name’s sake.
10 Wherefore should the heathen say, Where is their God? let him be known among the heathen in our sight by the revenging of the blood of thy servants which is shed.
11 Let the sighing of the prisoner come before thee; according to the greatness of thy power preserve thou those that are appointed to die;
12 And render unto our neighbours sevenfold into their bosom their reproach, wherewith they have reproached thee, O Lord.
13 So we thy people and sheep of thy pasture will give thee thanks for ever: we will shew forth thy praise to all generations.
Псалом 79
1 Псалом Асафа.
Боже, язичники вторглись у Твої володіння, осквернили Твій святий Храм, перетворивши Єрусалим на руїни.
2 А тіла Твоїх слуг віддали на поживу небесним птахам, – останки тіл Твоїх вірних – диким звірам.
3 Їхня кров проливалась навколо Єрусалима, наче вода, і нікому було їх поховати.
4 Ми стали ганьбою для наших сусідів, предметом знеславлення та наруги для тих, що навколо нас.
5 Доки, Господи, Ти будеш гніватись? Невже повіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?
6 Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не визнають, – на царства, які не прикликають Твого Імені!
7 Адже вони пожерли Якова й спустошили його місцепроживання.
8 Не став нам в провину гріхів предків. Нехай якнайшвидше прийде до нас Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли.
9 Допоможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, визволи нас, – прости наші гріхи заради Твого Імені.
10 Чому мають народи говорити: Де їхній Бог? Нехай вже на наших очах відбудеться і стане відомо народам, що Ти відомщаєш за пролиту кров Своїх слуг.
11 Нехай дійде до Тебе стогін в’язнів! Могутністю Своїх рук звільни приречених на смерть .
12 Відплати у лоно наших сусідів усемеро за їхню наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.
13 Ми ж, – Твій народ і вівці Твоєї кошари, – будемо повіки дякувати Тобі, з покоління в покоління будемо прославляти Тебе.