To the chief Musician, A Psalm for the sons of Korah.
1 Hear this, all ye people; give ear, all ye inhabitants of the world:
2 Both low and high, rich and poor, together.
3 My mouth shall speak of wisdom; and the meditation of my heart shall be of understanding.
4 I will incline mine ear to a parable: I will open my dark saying upon the harp.
5 Wherefore should I fear in the days of evil, when the iniquity of my heels shall compass me about?
6 They that trust in their wealth, and boast themselves in the multitude of their riches;
7 None of them can by any means redeem his brother, nor give to God a ransom for him:
8 (For the redemption of their soul is precious, and it ceaseth for ever:)
9 That he should still live for ever, and not see corruption.
10 For he seeth that wise men die, likewise the fool and the brutish person perish, and leave their wealth to others.
11 Their inward thought is, that their houses shall continue for ever, and their dwelling places to all generations; they call their lands after their own names.
12 Nevertheless man being in honour abideth not: he is like the beasts that perish.
13 This their way is their folly: yet their posterity approve their sayings. Selah.
14 Like sheep they are laid in the grave; death shall feed on them; and the upright shall have dominion over them in the morning; and their beauty shall consume in the grave from their dwelling.
15 But God will redeem my soul from the power of the grave: for he shall receive me. Selah.
16 Be not thou afraid when one is made rich, when the glory of his house is increased;
17 For when he dieth he shall carry nothing away: his glory shall not descend after him.
18 Though while he lived he blessed his soul: and men will praise thee, when thou doest well to thyself.
19 He shall go to the generation of his fathers; they shall never see light.
20 Man that is in honour, and understandeth not, is like the beasts that perish.
Псалом 49
1 Диригентові. Синів Корея. Псалом.
2 Слухайте це, всі народи; вважайте всі мешканці Землі, –
3 однаково, як прості люди, так і знатні, як багаті так і вбогі.
4 Мої уста висловлюватимуть мудрі слова, – роздуми мого серця будуть розумними.
5 Своє вухо я нахилю до приповісті, й відкрию мою загадку в супроводі гуслів:
6 Чому маю боятися в лиху годину, коли мене по п’ятах переслідує несправедливість моїх нападників – тих,
7 що надіються на свою силу і хваляться великим своїм багатством?
8 Адже жодна людина не викупить брата свого і не дасть Богові викупу за нього,
9 бо викуп за їхню душу надто дорогий і не задовольнить Його ніколи,
10 щоб жив він (брат ) вічно й не побачив могили…
11 Він бачить, що мудрі вмирають так само як гинуть нерозумні, залишаючи своє багатство іншим.
12 Могили стають їхніми домівками навіки. Таке їхнє існування з роду в рід, хоч своїми іменами називали країни.
13 Тож людина, хоча за життя буває в пошані, уподібнюється до тварин, що зникають.
14 Така дорога і тих, котрі нерозумно на себе покладаються , хоча їхні послідовники хвалитимуться усім, що ті говорили.
Музична пауза .15 Їх женуть, наче овець, до шеолу, смерть їх пасе, але на світанку запанують над ними праведні. Їхня постать зникне, а шеол стане для них домівкою.
16 Але Бог визволить мою душу з влади шеолу. Він прийме мене.
Музична пауза .17 Не тривожся, коли людина багатіє, й коли зростає слава її дому.
18 Адже, помираючи, не забере вона нічого, і не піде за нею слава її,
19 хоч за свого життя вона вважала себе щасливою, – її хвалили, що дбала про себе й була успішною.
20 Вона приєднається до роду своїх батьків, які вже ніколи не побачать світла.
21 Але людина, що живе в розкоші, не розуміє, що вона також подібна до тварин, які гинуть.