1 The word of the LORD which came to Jeremiah the prophet against the Gentiles; 2 Against Egypt, against the army of Pharaoh-necho king of Egypt, which was by the river Euphrates in Carchemish, which Nebuchadrezzar king of Babylon smote in the fourth year of Jehoiakim the son of Josiah king of Judah. 3 Order ye the buckler and shield, and draw near to battle. 4 Harness the horses; and get up, ye horsemen, and stand forth with your helmets; furbish the spears, and put on the brigandines. 5 Wherefore have I seen them dismayed and turned away back? and their mighty ones are beaten down, and are fled apace, and look not back: for fear was round about, saith the LORD. 6 Let not the swift flee away, nor the mighty man escape; they shall stumble, and fall toward the north by the river Euphrates. 7 Who is this that cometh up as a flood, whose waters are moved as the rivers? 8 Egypt riseth up like a flood, and his waters are moved like the rivers; and he saith, I will go up, and will cover the earth; I will destroy the city and the inhabitants thereof. 9 Come up, ye horses; and rage, ye chariots; and let the mighty men come forth; the Ethiopians and the Libyans, that handle the shield; and the Lydians, that handle and bend the bow. 10 For this is the day of the Lord GOD of hosts, a day of vengeance, that he may avenge him of his adversaries: and the sword shall devour, and it shall be satiate and made drunk with their blood: for the Lord GOD of hosts hath a sacrifice in the north country by the river Euphrates. 11 Go up into Gilead, and take balm, O virgin, the daughter of Egypt: in vain shalt thou use many medicines; for thou shalt not be cured.
12 The nations have heard of thy shame, and thy cry hath filled the land: for the mighty man hath stumbled against the mighty, and they are fallen both together.
13 ¶ The word that the LORD spake to Jeremiah the prophet, how Nebuchadrezzar king of Babylon should come and smite the land of Egypt. 14 Declare ye in Egypt, and publish in Migdol, and publish in Noph and in Tahpanhes: say ye, Stand fast, and prepare thee; for the sword shall devour round about thee. 15 Why are thy valiant men swept away? they stood not, because the LORD did drive them. 16 He made many to fall, yea, one fell upon another: and they said, Arise, and let us go again to our own people, and to the land of our nativity, from the oppressing sword. 17 They did cry there, Pharaoh king of Egypt is but a noise; he hath passed the time appointed. 18 As I live, saith the King, whose name is the LORD of hosts, Surely as Tabor is among the mountains, and as Carmel by the sea, so shall he come. 19 O thou daughter dwelling in Egypt, furnish thyself to go into captivity: for Noph shall be waste and desolate without an inhabitant. 20 Egypt is like a very fair heifer, but destruction cometh; it cometh out of the north. 21 Also her hired men are in the midst of her like fatted bullocks; for they also are turned back, and are fled away together: they did not stand, because the day of their calamity was come upon them, and the time of their visitation. 22 The voice thereof shall go like a serpent; for they shall march with an army, and come against her with axes, as hewers of wood. 23 They shall cut down her forest, saith the LORD, though it cannot be searched; because they are more than the grasshoppers, and are innumerable. 24 The daughter of Egypt shall be confounded; she shall be delivered into the hand of the people of the north. 25 The LORD of hosts, the God of Israel, saith; Behold, I will punish the multitude of No, and Pharaoh, and Egypt, with their gods, and their kings; even Pharaoh, and all them that trust in him: 26 And I will deliver them into the hand of those that seek their lives, and into the hand of Nebuchadrezzar king of Babylon, and into the hand of his servants: and afterward it shall be inhabited, as in the days of old, saith the LORD.
27 ¶ But fear not thou, O my servant Jacob, and be not dismayed, O Israel: for, behold, I will save thee from afar off, and thy seed from the land of their captivity; and Jacob shall return, and be in rest and at ease, and none shall make him afraid. 28 Fear thou not, O Jacob my servant, saith the LORD: for I am with thee; for I will make a full end of all the nations whither I have driven thee: but I will not make a full end of thee, but correct thee in measure; yet will I not leave thee wholly unpunished.
Пророцтво про Єгипет
1 Слово Господнє, яке було до пророка Єремії про народи.
2 Про Єгипет і про військо фараона Нехо , єгипетського царя, яке стояло біля ріки Євфрат, у Каркеміші, і яке розбив вавилонський цар Навуходоносор, у четвертому році Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії.
3 Приготуйте списи та щити, і вступайте в бій!
4 Сідлайте коней! Сідайте на них, вершники, і в шоломах шикуйтесь у ряди! Нагостріть ваші списи й одягніться в кольчуги!
5 Але що Я бачу? – говорить Господь. – Вони злякались і відступають назад? Їхні лицарі полягли в бою, тому втікають, не оглядаючись. Всі охоплені жахом і панікою …
6 Але вже не втече навіть найшвидший і не врятується найсильніший. На півночі, біля ріки Євфрат, вони спіткнулись і попадали.
7 Хто це здіймається, наче Ріка Ніл, води якої вирують?
8 Це Єгипет, розбурханий, наче Ріка Ніл , води якої вирують. Він говорить: Підіймусь і покрию землю, знищу міста та їхніх мешканців!
9 Тож галопуйте, коні, мчіться, колісниці! Нехай виступають лицарі з Ефіопії та Путу (Лівії ), що озброєні щитами, а також лідійці, з натягнутими в руках луками!
10 Це день мого Владики, Господа Саваота! В день помсти Він відплатить своїм ворогам. Меч Господа пожиратиме! Він насититься і нап’ється їхньої крові, – все це стане жертвоприношенням моєму Владиці, Господу Саваоту, в північному краю біля ріки Євфрат.
11 Піди до Гілеаду й візьми бальзаму, дівчино, дочко Єгипту. Проте надаремно ти примножуєш ліки, – зцілення для твоїх ран немає.
12 Народи почули про ганьбу твою, бо земля сповнилася твоїми зойками, адже, втікаючи , витязь наштовхнувся на іншого витязя, і разом обидва впали!
13 Слово, яке Господь провістив пророку Єремії, про те, що вавилонський цар Навуходоносор нападе і спустошить єгипетський край.
14 Проголосіть у Єгипті, повідомте у Міґдолі й оповістіть у Нофі (Мемфісі ) та в Тахпанхесі! Подайте клич: Вставайте і готуйтеся, оскільки меч пожиратиме усе довкола тебе!
15 Чому полягли твої лицарі? Вони не встояли, бо Сам Господь їх повалив.
16 Як же стало багато тих, котрі спотикаються, падають один на одного й один одному говорять: Вставаймо й повертаймося до нашого народу, на нашу батьківщину, – подалі від згубного меча!
17 А фараонові, єгипетському цареві, дадуть прізвисько: Хвалько, що пропустив догідний час.
18 Як Я живий, – присягається Цар на Ім’я Господь Саваот, – станеться так: як підноситься гора Тавор серед інших гір, як і Кармел знаходиться біля моря, так певно прийде він (Навуходоносор ).
19 Збирай у мішок свої пожитки, мешканко Єгипту, й готуйся до полону, тому що Ноф (Мемфіс ) перетвориться на руїни, – буде зруйнований й залишиться без мешканців.
20 Єгипет – вродлива телиця, але з півночі летить овід.
21 Навіть найманці в його війську подібні до відгодованих телят, але й вони обернулися і всі пустилися навтіки, позаяк не спроможні встояти, адже на них нагрянув день їхнього нещастя, – час відплати.
22 Сичання його (Єгипту ) голосу буде подібне до змії, бо вони (халдеї ) йдуть із військом, виступають проти нього з сокирами, наче дроворуби.
23 Вони вирубають його ліси, – говорить Господь, – хоч вони й не прохідні, адже вони численніші за сарану, – і їх не порахувати.
24 Осоромлена дочка Єгипту й віддана північному народу на поталу.
25 Ось що говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Я покараю Амона із Но, фараона і весь Єгипет, його богів та його царів, – фараона й тих, що на нього покладаються.
26 Я віддам їх у руки тих, що зазіхають на їхнє життя, – в руки вавилонського царя Навуходоносора і в руки його слуг, – хоча пізніше Єгипет знову відродиться і буде заселеним, як за давніх часів, – провіщає Господь.
Бог не знищить Ізраїль
27 Ти ж, слуго Мій, Якове, не бійся, і не тривожся, Ізраїлю, тому що Я врятую з далекого краю тебе і твоїх нащадків, – з країн їхньої неволі! Повернеться Яків і житиме спокійно в повній безпеці, бо не стане того, хто завдавав би йому страху.
28 Не бійся, Мій слуго Якове, – говорить Господь, – бо Я з тобою. Адже Я вигублю всі народи, серед яких Я тебе розпорошив, – тебе ж не знищу. Я покараю тебе справедливо, й непокараним тебе не залишу.