1 In those days there was no king in Israel: and in those days the tribe of the Danites sought them an inheritance to dwell in; for unto that day all their inheritance had not fallen unto them among the tribes of Israel. 2 And the children of Dan sent of their family five men from their coasts, men of valour, from Zorah, and from Eshtaol, to spy out the land, and to search it; and they said unto them, Go, search the land: who when they came to mount Ephraim, to the house of Micah, they lodged there. 3 When they were by the house of Micah, they knew the voice of the young man the Levite: and they turned in thither, and said unto him, Who brought thee hither? and what makest thou in this place ? and what hast thou here? 4 And he said unto them, Thus and thus dealeth Micah with me, and hath hired me, and I am his priest. 5 And they said unto him, Ask counsel, we pray thee, of God, that we may know whether our way which we go shall be prosperous. 6 And the priest said unto them, Go in peace: before the LORD is your way wherein ye go.
7 ¶ Then the five men departed, and came to Laish, and saw the people that were therein, how they dwelt careless, after the manner of the Zidonians, quiet and secure; and there was no magistrate in the land, that might put them to shame in any thing; and they were far from the Zidonians, and had no business with any man. 8 And they came unto their brethren to Zorah and Eshtaol: and their brethren said unto them, What say ye? 9 And they said, Arise, that we may go up against them: for we have seen the land, and, behold, it is very good: and are ye still? be not slothful to go, and to enter to possess the land. 10 When ye go, ye shall come unto a people secure, and to a large land: for God hath given it into your hands; a place where there is no want of any thing that is in the earth.
11 ¶ And there went from thence of the family of the Danites, out of Zorah and out of Eshtaol, six hundred men appointed with weapons of war. 12 And they went up, and pitched in Kirjath-jearim, in Judah: wherefore they called that place Mahaneh-dan unto this day: behold, it is behind Kirjath-jearim. 13 And they passed thence unto mount Ephraim, and came unto the house of Micah.
14 ¶ Then answered the five men that went to spy out the country of Laish, and said unto their brethren, Do ye know that there is in these houses an ephod, and teraphim, and a graven image, and a molten image? now therefore consider what ye have to do. 15 And they turned thitherward, and came to the house of the young man the Levite, even unto the house of Micah, and saluted him. 16 And the six hundred men appointed with their weapons of war, which were of the children of Dan, stood by the entering of the gate. 17 And the five men that went to spy out the land went up, and came in thither, and took the graven image, and the ephod, and the teraphim, and the molten image: and the priest stood in the entering of the gate with the six hundred men that were appointed with weapons of war. 18 And these went into Micah’s house, and fetched the carved image, the ephod, and the teraphim, and the molten image. Then said the priest unto them, What do ye? 19 And they said unto him, Hold thy peace, lay thine hand upon thy mouth, and go with us, and be to us a father and a priest: is it better for thee to be a priest unto the house of one man, or that thou be a priest unto a tribe and a family in Israel? 20 And the priest’s heart was glad, and he took the ephod, and the teraphim, and the graven image, and went in the midst of the people. 21 So they turned and departed, and put the little ones and the cattle and the carriage before them.
22 ¶ And when they were a good way from the house of Micah, the men that were in the houses near to Micah’s house were gathered together, and overtook the children of Dan. 23 And they cried unto the children of Dan. And they turned their faces, and said unto Micah, What aileth thee, that thou comest with such a company? 24 And he said, Ye have taken away my gods which I made, and the priest, and ye are gone away: and what have I more? and what is this that ye say unto me, What aileth thee? 25 And the children of Dan said unto him, Let not thy voice be heard among us, lest angry fellows run upon thee, and thou lose thy life, with the lives of thy household. 26 And the children of Dan went their way: and when Micah saw that they were too strong for him, he turned and went back unto his house.
27 And they took the things which Micah had made, and the priest which he had, and came unto Laish, unto a people that were at quiet and secure: and they smote them with the edge of the sword, and burnt the city with fire. 28 And there was no deliverer, because it was far from Zidon, and they had no business with any man; and it was in the valley that lieth by Beth-rehob. And they built a city, and dwelt therein. 29 And they called the name of the city Dan, after the name of Dan their father, who was born unto Israel: howbeit the name of the city was Laish at the first.
30 ¶ And the children of Dan set up the graven image: and Jonathan, the son of Gershom, the son of Manasseh, he and his sons were priests to the tribe of Dan until the day of the captivity of the land. 31 And they set them up Micah’s graven image, which he made, all the time that the house of God was in Shiloh.
Наділ нащадків Дана
1 У той час не було в Ізраїлі царя. Якраз тоді плем’я Дана шукало для себе наділу, де можна було би поселитись, позаяк до того часу йому ще не дісталось спадщини серед Ізраїлевих племен .
2 Тому нащадки Дана послали від своїх родин і певних округів із Цори й Ештаола п’ять мужів, – людей відважних, аби вивідати й обстежити край. Їм було сказано: Йдіть і дослідіть ту землю! Вони прийшли на Єфремове нагір’я та завітали в дім Міхи, щоб там заночувати.
3 Знаходячись біля дому Міхи, вони по розмові впізнали, що юнак був левітом, тож, зупинившись там, вони запитали його: Хто тебе сюди спровадив? Що ти тут робиш, і як тобі ведеться?
4 А він їм розповів, що учинив для нього Міха, як він найняв його, запропонувавши йому стати священиком.
5 Тоді вони попросили його: Дізнайся в Бога, аби ми зрозуміли, чи успішною буде наша дорога, в яку ми подалися.
6 Ідіть з миром, – сказав їм священик, – під Господньою опікою ваша дорога, в яку ви направились!
7 Тож п’ять тих мужів пішли далі й прибули до Лаїша. Вони побачили, що люди котрі у ньому мешкають, почуваються в безпеці, як і водиться в сидонців, – спокійні й безтурботні. Немає нікого, хто би турбував їх край, або владарював над ними. Адже вони далеко від сидонців, і ніхто до них немає жодного діла.
8 Коли вони повернулись до своїх одноплемінників у Цору та Ештаол, то їхні співбрати запитали: Що ви дізнались?
9 Вони ж відповіли: Підіймайтесь і вирушаймо проти них! Ми оглянули їхню землю, й зрозуміли, що вона дуже чудова, тому не варто зволікати. Тож не лінуйтеся, виступаймо негайно, щоб заволодіти тим краєм.
10 Народ, проти якого виступимо, безтурботний, а земля простора, – Бог віддає її у наші руки, як місцевість, де нічого з того, що може дати земля, там не бракує!
11 Отже, шістсот чоловіків з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, вирушили із Цори та Ештаола.
12 Вони дійшли до Юдейського Кір’ят-Єаріма, де й отаборились, тому й та місцевість, що неподалік Кір’ят-Єаріма, називається Табором Дана аж дотепер.
13 Звідти вони пішли на Єфремове нагір’я і прибули до дому Міхи.
14 Ті п’ять мужів, котрі ходили обстежувати лаїшський край і принесли хороші новини, сказали своїм братам: Ви маєте знати, що в цих домах є ефод, терафіми, а також вилитий різьблений ідол. Тепер вирішуйте, що з ними робити.
15 Отже, вони направились туди і ввійшли в житло молодого левіта, що жив у Міхи, й привітали його.
16 А в той час шістсот мужів з Данового племені, підперезані й озброєні мечами, стояли біля входу в браму.
17 Тих п’ять мужів, що ходили обстежувати землю, увійшовши в дім, взяли вилитого різьбленого ідола, ефод і терафімів, тоді як священик стояв біля входу в браму, а біля нього шістсот підперезаних і озброєних мужів.
18 Отже, коли вони ввійшли в дім Міхи й забирали вилитого різьбленого ідола, ефод і терафімів, священик запитав їх: Що це ви робите? –
19 вони сказали йому: Мовчи, поклавши свою руку на свої уста, та вирушай з нами, і будеш у нас за отця і за священика! Хіба краще тобі бути священиком у домі одного чоловіка, ніж стати священиком цілого племені, – одного з Ізраїлевих поколінь?
20 Тож священик зрадів і, взявши ефод, терафімів і різьбленого ідола, долучився до озброєних людей.
21 Вони повернулись й вирушили далі, відправивши дітей, худобу та вантаж попереду себе.
22 І коли вони відійшли від дому Міхи далеченько, Міха, зібравши людей, що мешкали неподалік від його дому, й разом з ними наздогнав загін нащадків Дана.
23 Наблизившись , вони почали гукати до Данових нащадків. Обернувшись, ті запитали Міху: Чого тобі треба, чому кричиш?
24 Той же відповів: Адже ви забрали мого бога, якого я собі зробив, а також священика, й пішли геть! Тож, що я мав робити? Як же ви ще можете мені казати: Чого тобі треба?
25 А мужі з Данового племені сказали йому: Краще було би не чути твого крику за нами, аби часом не обернулись проти вас розлючені вояки, тоді попрощаєшся з життям ти і твої домашні.
26 Після цього Данове покоління рушило своєю дорогою, а Міха, зрозумівши, що вони сильніші за нього, повернувся назад і пішов до свого дому.
27 Отже, вони забрали вироби Міхи, а також священика, котрий був у нього, й вирушили на Лаїш. Вони винищили мечем безтурботний і безпечний народ, а місто спалили вогнем.
28 Ніхто не прийшов їм (мешканцям Лаїша ) на допомогу, адже вони були далеко від сидонців, і ні з ким у них не було жодних зв’язків. Місто знаходилось у долині, неподалік Бет-Рехова. Вони відбудували це місто й поселились у ньому,
29 назвавши його Дан, за ім’ям свого прабатька Дана, який колись народився Ізраїлю (Якову ). Раніше це місто називалось Лаїш.
30 Нащадки Дана поставили у себе різьбленого ідола, при якому священиками в Дановому племені були Йонатан, син Гершома, внук Манассії , та його нащадки аж до часу виселення мешканців краю в неволю.
31 Так і стояв тут виготовлений Міхою ідол протягом усього часу, впродовж якого справжній Дім Божий знаходився у Шіло.