In Praise of the Creator
1 Praise the Lord, my soul!
O Lord, my God, how great you are!
You are clothed with majesty and glory;
2 you cover yourself with light.
You have spread out the heavens like a tent
3 and built your home on the waters above.
You use the clouds as your chariot
and ride on the wings of the wind.
4 You use the winds as your messengers
and flashes of lightning as your servants.
5 You have set the earth firmly on its foundations,
and it will never be moved.
6 You placed the ocean over it like a robe,
and the water covered the mountains.
7 When you rebuked the waters, they fled;
they rushed away when they heard your shout of command.
8 They flowed over the mountains and into the valleys,
to the place you had made for them.
9 You set a boundary they can never pass,
to keep them from covering the earth again.
10 You make springs flow in the valleys,
and rivers run between the hills.
11 They provide water for the wild animals;
there the wild donkeys quench their thirst.
12 In the trees near by,
the birds make their nests and sing.
13 From the sky you send rain on the hills,
and the earth is filled with your blessings.
14 You make grass grow for the cattle
and plants for us to use,
so that we can grow our crops
15 and produce wine to make us happy,
olive oil to make us cheerful,
and bread to give us strength.
16 The cedars of Lebanon get plenty of rain—
the Lord's own trees, which he planted.
17 There the birds build their nests;
the storks nest in the fir trees.
18 The wild goats live in the high mountains,
and the rock badgers hide in the cliffs.
19 You created the moon to mark the months;
the sun knows the time to set.
20 You made the night, and in the darkness
all the wild animals come out.
21 The young lions roar while they hunt,
looking for the food that God provides.
22 When the sun rises, they go back
and lie down in their dens.
23 Then people go out to do their work
and keep working until evening.
24 Lord, you have made so many things!
How wisely you made them all!
The earth is filled with your creatures.
25 There is the ocean, large and wide,
where countless creatures live,
large and small alike.
26 The ships sail on it, and in it plays Leviathan,
that sea monster which you made.
27 All of them depend on you
to give them food when they need it.
28 You give it to them, and they eat it;
you provide food, and they are satisfied.
29 When you turn away, they are afraid;
when you take away your breath, they die
and go back to the dust from which they came.
30 But when you give them breath, they are created;
you give new life to the earth.
31 May the glory of the Lord last forever!
May the Lord be happy with what he has made!
32 He looks at the earth, and it trembles;
he touches the mountains, and they pour out smoke.
33 I will sing to the Lord all my life;
as long as I live I will sing praises to my God.
34 May he be pleased with my song,
for my gladness comes from him.
35 May sinners be destroyed from the earth;
may the wicked be no more.
Praise the Lord, my soul!
Praise the Lord!
Псалом 104
1 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти надзвичайно величний! Ти зодягнутий у славу і красу.
2 Ти облачаєшся в світло, як в одежу, і напинаєш небо, наче намет;
3 на водах будуєш Свої світлиці, а хмари робиш Своїми колісницями й рухаєшся на крилах вітрів.
4 Ти робиш вітри Своїми вісниками, а вогонь і полум’я – Своїми слугами.
5 Ти закріпив землю на її підвалинах, – вона навіки вічні не захитається.
6 Безоднею, наче плащем, Ти її вкрив. Навіть гори води покривають.
7 Ти лише пригрозиш, і вони біжать, – від гуркоту Твого грому втікають.
8 Вони (води ) підіймаються в гори й опускаються в долини – на місця, які Ти для них визначив.
9 Ти встановив границі, яких вони не можуть переступити, щоб повернутися й знову покрити землю.
10 Ти джерела спрямовуєш у потоки, які ріками протікають між пагорбами у долини.
11 Вони напувають усіх польових звірів у долинах, – дикі осли тамують свою спрагу.
12 На їх берегах гніздяться небесні птахи, подаючи з-поміж листя свої голоси.
13 Ти зі Своїх горішніх світлиць напуваєш гори, – плодами Твоїх діл насичується земля.
14 Ти вирощуєш траву для худоби й рослини на вжиток людини, та щоб земля давала свої плоди –
15 вино, що веселить серце людини, олію, від якої сяє обличчя, а також хліб, що дає силу людині .
16 Насичуються вологою дерева Господні – ліванські кедри, що Ти насадив.
17 На них пташки роблять свої гнізда, – лелека влаштовує своє гніздо на кипарисах .
18 Високі гори – притулок для диких кіз, скелі – сховище для борсуків .
19 Ти створив місяць, щоб визначати пори, – сонце знає час свого заходу.
20 Ти наводиш темряву і настає ніч, коли виходять усі лісові звірі.
21 Молоді леви ричать у пошуках здобичі, просячи у Бога для себе поживи.
22 Але сходить сонце, й вони повертаються і спочивають у своїх лігвищах.
23 Людина ж, навпаки – виходить, береться за своє діло, й працює аж до вечора.
24 Як же багато Твоїх діл, Господи! Ти все так мудро вчинив – земля сповнена Твоїм творінням.
25 На ній велике й безкрає море, в якому аж кишить усякої тварі – великої й малої.
26 Пливуть кораблі та левіятан, якого Ти створив, щоб йому в морі забавлятися.
27 Всі від Тебе чекають, що Ти даси їм їжу у відповідний час.
28 Даєш їм – вони нею живляться; відкриваєш руку Свою, – всі насичуються добром.
29 Коли ж відвертаєш Своє обличчя, їх охоплює страх. Віднімаєш їхнє дихання, вони гинуть і перетворюються в порох.
30 Пошлеш Своє дихання, вони будуть створені й Ти оновиш поверхню землі.
31 Нехай же Господня слава перебуває навіки, – хай Господь радіє ділами Своїми!
32 Від одного Твого погляду земля тремтить, а доторкнешся до гір, і вони почнуть диміти.
33 Тож співатиму Господеві протягом усього свого життя, – прославлятиму мого Бога, доки живу.
34 Нехай будуть приємними Йому і мої роздуми; я радітиму в Господі!
35 Нехай щезнуть нечестиві з землі, – хай не стане на ній беззаконників. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя.