The Triumphant Entry into Jerusalem
(Matthew 21.1-11Luke 19.28-40John 12.12-19)1 As they approached Jerusalem, near the towns of Bethphage and Bethany, they came to the Mount of Olives. Jesus sent two of his disciples on ahead 2 with these instructions: “Go to the village there ahead of you. As soon as you get there, you will find a colt tied up that has never been ridden. Untie it and bring it here. 3 And if someone asks you why you are doing that, say that the Master needs it and will send it back at once.”
4 So they went and found a colt out in the street, tied to the door of a house. As they were untying it, 5 some of the bystanders asked them, “What are you doing, untying that colt?”
6 They answered just as Jesus had told them, and the crowd let them go. 7 They brought the colt to Jesus, threw their cloaks over the animal, and Jesus got on. 8 Many people spread their cloaks on the road, while others cut branches in the field and spread them on the road. 9 The people who were in front and those who followed behind began to shout, “Praise God! God bless him who comes in the name of the Lord! 10 God bless the coming kingdom of King David, our father! Praise be to God!”
11 Jesus entered Jerusalem, went into the Temple, and looked around at everything. But since it was already late in the day, he went out to Bethany with the twelve disciples.
Jesus Curses the Fig Tree
(Matthew 21.18Matthew 19)12 The next day, as they were coming back from Bethany, Jesus was hungry. 13 He saw in the distance a fig tree covered with leaves, so he went to see if he could find any figs on it. But when he came to it, he found only leaves, because it was not the right time for figs. 14 Jesus said to the fig tree, “No one shall ever eat figs from you again!”
And his disciples heard him.
Jesus Goes to the Temple
(Matthew 21.12-17Luke 19.45-48John 2.13-22)15 When they arrived in Jerusalem, Jesus went to the Temple and began to drive out all those who were buying and selling. He overturned the tables of the moneychangers and the stools of those who sold pigeons, 16 and he would not let anyone carry anything through the Temple courtyards. 17 He then taught the people: “It is written in the Scriptures that God said, ‘My Temple will be called a house of prayer for the people of all nations.’ But you have turned it into a hideout for thieves!”
18 The chief priests and the teachers of the Law heard of this, so they began looking for some way to kill Jesus. They were afraid of him, because the whole crowd was amazed at his teaching.
19 When evening came, Jesus and his disciples left the city.
The Lesson from the Fig Tree
(Matthew 21.20-22)20 Early next morning, as they walked along the road, they saw the fig tree. It was dead all the way down to its roots. 21 Peter remembered what had happened and said to Jesus, “Look, Teacher, the fig tree you cursed has died!”
22 Jesus answered them, “Have faith in God. 23 I assure you that whoever tells this hill to get up and throw itself in the sea and does not doubt in his heart, but believes that what he says will happen, it will be done for him. 24 For this reason I tell you: When you pray and ask for something, believe that you have received it, and you will be given whatever you ask for. 25 And when you stand and pray, forgive anything you may have against anyone, so that your Father in heaven will forgive the wrongs you have done.”
The Question about Jesus' Authority
(Matthew 21.23-27Luke 20.1-8)27 They arrived once again in Jerusalem. As Jesus was walking in the Temple, the chief priests, the teachers of the Law, and the elders came to him 28 and asked him, “What right do you have to do these things? Who gave you such right?”
29 Jesus answered them, “I will ask you just one question, and if you give me an answer, I will tell you what right I have to do these things. 30 Tell me, where did John's right to baptize come from: was it from God or from human beings?”
31 They started to argue among themselves: “What shall we say? If we answer, ‘From God,’ he will say, ‘Why, then, did you not believe John?’ 32 But if we say, ‘From human beings …’” (They were afraid of the people, because everyone was convinced that John had been a prophet.) 33 So their answer to Jesus was, “We don't know.”
Jesus said to them, “Neither will I tell you, then, by what right I do these things.”
Славний в’їзд у Єрусалим
1 Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
2 і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
3 А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? – то скажіть: Господь потребує його, – Він відразу ж відішле його назад.
4 І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
5 Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
6 А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, й Він сів на нього.
8 Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
9 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
10 Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
11 Ісус увійшов у Єрусалим – до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
Неплідна смоківниця
12 Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
13 І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
Ісус звільняє храм від торговців
15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
17 І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
18 І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
19 А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
Майте віру Божу
20 Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
21 І, згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!
23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, – і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, – то так і буде йому.
24 Тому Я кажу вам: Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам.
25 І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
26 [Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
Питання про Ісусову владу
27 І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші
28 та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
29 А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
30 Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
31 Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
32 А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.
33 Тому у відповідь сказали Ісусові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!