The Assyrians Threaten Jerusalem
(2 Kings 18.13-272 Chronicles 32.1-19)1 In the fourteenth year that Hezekiah was king of Judah, Sennacherib, the emperor of Assyria, attacked the fortified cities of Judah and captured them. 2 Then he ordered his chief official to go from Lachish to Jerusalem with a large military force to demand that King Hezekiah surrender. The official occupied the road where the cloth makers work, by the ditch that brings water from the upper pool. 3 Three Judeans came out to meet him: the official in charge of the palace, Eliakim son of Hilkiah; the court secretary, Shebna; and the official in charge of the records, Joah son of Asaph. 4 The Assyrian official told them that the emperor wanted to know what made King Hezekiah so confident. 5 He demanded, “Do you think that words can take the place of military skill and might? Who do you think will help you rebel against Assyria? 6 You are expecting Egypt to help you, but that would be like using a reed as a walking stick—it would break and would jab your hand. That is what the king of Egypt is like when anyone relies on him.”
7 The Assyrian official went on, “Or will you tell me that you are relying on the Lord your God? It was the Lord's shrines and altars that Hezekiah destroyed when he told the people of Judah and Jerusalem to worship at one altar only. 8 I will make a bargain with you in the name of the emperor. I will give you two thousand horses if you can find that many riders. 9 You are no match for even the lowest ranking Assyrian official, and yet you expect the Egyptians to send you chariots and horsemen. 10 Do you think I have attacked your country and destroyed it without the Lord's help? The Lord himself told me to attack it and destroy it.”
11 Then Eliakim, Shebna, and Joah told the official, “Speak Aramaic to us. We understand it. Don't speak Hebrew; all the people on the wall are listening.”
12 He replied, “Do you think you and the king are the only ones the emperor sent me to say all these things to? No, I am also talking to the people who are sitting on the wall, who will have to eat their excrement and drink their urine, just as you will.”
13 Then the official stood up and shouted in Hebrew, “Listen to what the emperor of Assyria is telling you. 14 He warns you not to let Hezekiah deceive you. Hezekiah can't save you. 15 And don't let him persuade you to rely on the Lord. Don't think that the Lord will save you and that he will stop our Assyrian army from capturing your city. 16 Don't listen to Hezekiah! The emperor of Assyria commands you to come out of the city and surrender. You will all be allowed to eat grapes from your own vines and figs from your own trees, and to drink water from your own wells— 17 until the emperor resettles you in a country much like your own, where there are vineyards to give wine and there is grain for making bread. 18 Don't let Hezekiah fool you into thinking that the Lord will rescue you. Did the gods of any other nations save their countries from the emperor of Assyria? 19 Where are they now, the gods of Hamath and Arpad? Where are the gods of Sepharvaim? Did anyone save Samaria? 20 When did any of the gods of all these countries ever save their country from our emperor? Then what makes you think the Lord can save Jerusalem?”
21 The people kept quiet, just as King Hezekiah had told them to; they did not say a word. 22 Then Eliakim, Shebna, and Joah tore their clothes in grief and went and reported to the king what the Assyrian official had said.
Сеннахерів погрожує царю Єзекії
1 Чотирнадцятого року царювання царя Єзекії ассирійський цар Сеннахерів напав на всі укріплені міста Юдеї і захопив їх.
2 Ассирійський цар послав з Лахішу в Єрусалим, до царя Єзекії Рабшака , з потужною армією. Той зупинився біля водогону горішнього ставу на шляху через Поля Білильників (Валяльників ).
3 Назустріч йому вийшли Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафа – літописець.
4 І сказав їм Рабшак: Перекажіть Єзекії слова великого царя – царя ассирійського: На що ти надієшся?
5 Невже вважаєш, що у війні порожні слова можуть замінити радників і силу? На кого ти надієшся, збунтувавшись проти мене?
6 Адже ти покладаєшся на Єгипет – оту надломлену палицю з тростини, яка проколює долоню кожного, хто лише обіпреться на неї. Таким є фараон, єгипетський цар, для кожного, хто на нього розраховує.
7 А якщо мені скажеш: Ми покладаємось на Господа, нашого Бога, то хіба Він не Той, заради Якого Єзекія позносив святі узвишшя та жертовники, звелівши Юді та Єрусалимові, мовляв: Перед цим одним жертовником будете молитися?!
8 Тому краще домовся з моїм володарем, царем Ассирії. Я дав би тобі дві тисячі коней, але хіба ти знайдеш для них вершників?
9 Як же ти збираєшся прогнати хоча б одного з найменших намісників мого володаря? Може надієшся на Єгипет, – на його колісниці й вершників?!
10 До того ж, хіба не без волі Господа я вирушив проти цієї країни, щоб її знищити? Це ж Господь сказав мені: Іди в цю країну і спустош її!
11 Тоді Еліяким, Шевна та Йоах сказали Рабшаку: Будь ласка, розмовляй з твоїми слугами арамійською, оскільки цю мову ми розуміємо, і не говори до нас юдейською, щоб чули люди, котрі на стінах міста .
12 Але Рабшак заперечив: Хіба лише до вашого володаря і до вас послав мене мій владика сказати ці слова, а не до всіх людей, які знаходяться на стіні, та яким доведеться разом з вами їсти свій кал і пити свою сечу?
13 Рабшак підвівся, і почав ще голосніше кричати юдейською мовою гукаючи: Послухайте слів великого царя, – царя ассирійського.
14 Так говорить цар: Нехай не обманює вас Єзекія, адже він неспроможний вас врятувати!
15 І нехай Єзекія не обнадіює вас Господом, запевняючи: Господь обов’язково врятує, – це місто не буде віддане в руки царя ассирійського!
16 Не слухайте Єзекії! Адже так говорить ассирійський цар: Зробіть мені ласку та вийдіть назустріч, – тоді кожен з вас споживатиме плоди зі свого виноградника і свого фігового дерева та питиме воду зі своєї криниці,
17 аж поки не прийду і не заберу вас у таку країну, як ваша, – в землю пшениці та вина, хліба і виноградників.
18 Нехай Єзекія вас не обманює, запевняючи: Господь нас врятує! – Хіба врятували боги інших народів свої країни від царя ассирійського?
19 Де боги Хамата та Арфада? Де бог Сефарваїма? Зрештою, хіба змогли вони врятувати Самарію з моєї руки?
20 Котрий з усіх богів тих народів захистив свою країну від моєї руки? Тож хіба врятує Господь Єрусалим від моєї руки?
21 Але вони всі мовчали, не відповідаючи йому жодного слова, бо таким був наказ царя: Не відповідайте йому!
22 І прийшли Еліяким, син Хілкії, урядник над палацом, писар Шевна та Йоах, син Асафів, літописець, до Єзекії в роздертих шатах і розповіли йому слова Рабшака.