1 When King Solomon finished all the work on the Temple, he placed in the Temple storerooms all the things that his father David had dedicated to the Lord—the silver, gold, and other articles.
The Covenant Box Is Brought to the Temple
(1 Kings 8.1-9)2 Then King Solomon summoned all the leaders of the tribes and clans of Israel to assemble in Jerusalem, in order to take the Lord's Covenant Box from Zion, David's City, to the Temple. 3 They all assembled at the time of the Festival of Shelters. 4 When all the leaders had gathered, then the Levites lifted the Covenant Box 5 and carried it to the Temple. The priests and the Levites also moved the Tent of the Lord's presence and all its equipment to the Temple. 6 King Solomon and all the people of Israel assembled in front of the Covenant Box and sacrificed a large number of sheep and cattle—too many to count. 7 Then the priests carried the Covenant Box of the Lord into the Temple and put it in the Most Holy Place, beneath the winged creatures. 8 Their outstretched wings covered the Box and the poles it was carried by. 9 The ends of the poles could be seen by anyone standing directly in front of the Most Holy Place, but from nowhere else. (The poles are still there today.) 10 There was nothing inside the Covenant Box except the two stone tablets which Moses had placed there at Mount Sinai, when the Lord made a covenant with the people of Israel as they were coming from Egypt.
The Glory of the Lord
11-14 All the priests present, regardless of the group to which they belonged, had consecrated themselves. And all the Levite musicians—Asaph, Heman, and Jeduthun, and the members of their clans—were wearing linen clothing. The Levites stood near the east side of the altar with cymbals and harps, and with them were 120 priests playing trumpets. The singers were accompanied in perfect harmony by trumpets, cymbals, and other instruments, as they praised the Lord singing:
“Praise the Lord, because he is good,
And his love is eternal.”
As the priests were leaving the Temple, it was suddenly filled with a cloud shining with the dazzling light of the Lord's presence, and they could not continue the service of worship.
Перенесення Ковчегу Заповіту до Господнього Храму
1 Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму Господа, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму.
2 Після цього Соломон зібрав Ізраїльських старійшин, усіх глав племен та начальників батьківських родин Ізраїлю в Єрусалим, аби перенести Ковчег Господнього Заповіту з Міста Давида, тобто з Сіону.
3 Таким чином зібрались у царя всі мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято.
4 Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег
5 і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти.
6 А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна було порахувати й записати, – так їх було багато.
7 Тож священики внесли Ковчег Господнього Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів.
8 Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, – херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху.
9 Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому (відділенні ), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні.
10 У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли Господь укладав Свій Заповіт з Ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту.
11 Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, – адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди (зміни ), були освячені, –
12 коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі з вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби;
13 коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення Господа; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи Господа, бо Він достойний і Його милосердя вічне, – Храм Господній, усе Святилище сповнилось хмарою Його слави!
14 Тому священики не могли далі стояти і здійснювати служіння через ту хмару, оскільки Господня слава заповнила Божий Храм.