King Ahaz of Judah
(2 Kings 16.1-4)1 Ahaz became king at the age of twenty, and he ruled in Jerusalem for sixteen years. He did not follow the good example of his ancestor King David; instead, he did what was not pleasing to the Lord 2 and followed the example of the kings of Israel. He had metal images of Baal made, 3 burned incense in Hinnom Valley, and even sacrificed his own sons as burnt offerings to idols, imitating the disgusting practice of the people whom the Lord had driven out of the land as the Israelites advanced. 4 At the pagan places of worship, on the hills, and under every shady tree Ahaz offered sacrifices and burned incense.
War with Syria and Israel
(2 Kings 16.5)5-6 Because King Ahaz sinned, the Lord his God let the king of Syria defeat him and take a large number of Judeans back to Damascus as prisoners. The Lord also let the king of Israel, Pekah son of Remaliah, defeat Ahaz and kill 120,000 of the bravest Judean soldiers in one day. The Lord, the God of their ancestors, permitted this to happen, because the people of Judah had abandoned him. 7 An Israelite soldier named Zichri killed King Ahaz' son Maaseiah, the palace administrator Azrikam, and Elkanah, who was second in command to the king. 8 Even though the Judeans were their own relatives, the Israelite army captured 200,000 women and children as prisoners and took them back to Samaria, along with large amounts of loot.
The Prophet Oded
9 A man named Oded, a prophet of the Lord, lived in the city of Samaria. He met the returning Israelite army with its Judean prisoners as it was about to enter the city, and he said, “The Lord God of your ancestors was angry with Judah and let you defeat them, but now he has heard of the vicious way you slaughtered them. 10 And now you intend to make the men and women of Jerusalem and Judah your slaves. Don't you know that you also have committed sins against the Lord your God? 11 Listen to me! These prisoners are your brothers and sisters. Let them go, or the Lord will punish you in his anger.”
12 Four of the leading men of the Northern Kingdom, Azariah son of Jehohanan, Berechiah son of Meshillemoth, Jehizkiah son of Shallum, and Amasa son of Hadlai also opposed the actions of the army. 13 They said, “Don't bring those prisoners here! We have already sinned against the Lord and made him angry enough to punish us. Now you want to do something that will increase our guilt.” 14 So then the army handed the prisoners and the loot over to the people and their leaders, 15 and the four men were appointed to provide the prisoners with clothing from the captured loot. They gave them clothes and sandals to wear, gave them enough to eat and drink, and put olive oil on their wounds. Those who were too weak to walk were put on donkeys, and all the prisoners were taken back to Judean territory at Jericho, the city of palm trees. Then the Israelites returned home to Samaria.
Ahaz Asks Assyria for Help
(2 Kings 16.7-9)16-17 The Edomites began to raid Judah again and captured many prisoners, so King Ahaz asked Tiglath Pileser, the emperor of Assyria, to send help. 18 At this same time the Philistines were raiding the towns in the western foothills and in southern Judah. They captured the cities of Beth Shemesh, Aijalon, and Gederoth, and the cities of Soco, Timnah, and Gimzo with their villages, and settled there permanently. 19 Because King Ahaz of Judah had violated the rights of his people and had defied the Lord, the Lord brought troubles on Judah. 20 The Assyrian emperor, instead of helping Ahaz, opposed him and caused him trouble. 21 So Ahaz took the gold from the Temple, the palace, and the homes of the leaders of the people, and gave it to the emperor, but even this did not help.
The Sins of Ahaz
22 When his troubles were at their worst, that man Ahaz sinned against the Lord more than ever. 23 He offered sacrifices to the gods of the Syrians, who had defeated him. He said, “The Syrian gods helped the kings of Syria, so if I sacrifice to them, they may help me too.” This brought disaster on him and on his nation. 24 In addition, he took all the Temple equipment and broke it in pieces. He closed the Temple and set up altars in every part of Jerusalem. 25 In every city and town in Judah he built pagan places of worship, where incense was to be burned to foreign gods. In this way he brought on himself the anger of the Lord, the God of his ancestors.
26 All the other events of his reign, from beginning to end, are recorded in The History of the Kings of Judah and Israel. 27 King Ahaz died and was buried in Jerusalem, but not in the royal tombs. His son Hezekiah succeeded him as king.
Ахаз – цар Юдеї
1 Ахазові було двадцять років, коли він зійшов на царський престол, і шістнадцять років владарював у Єрусалимі. Але він не робив того, що було до вподоби Господу, як його прабатько Давид,
2 а пішов слідами Ізраїльських царів, і навіть виготовляв литі статуї ваалам.
3 Він приносив жертви та спалював пахучий ладан у долині Бен-Гіннома та провадив своїх синів через вогонь за огидним звичаєм народів, яких Господь прогнав з-перед Ізраїльтян;
4 приносив жертви та кадив ладаном на узвишшях, на пагорбах та під усяким розлогим деревом.
5 Тому Господь, його Бог, видав його в руки сирійського царя. Йому завдали нищівної поразки, й захопили з його воїнів у полон багато бранців, яких запровадили у Дамаск. Він був виданий і в руки Ізраїльського царя, який також завдав Ахазові нищівної поразки.
6 Ізраїльський цар Пеках, син Ремалії, в один день знищив із числа Юдеїв сто двадцять тисяч сильних та хоробрих воїнів, – і лише тому, що вони залишили Господа, Бога своїх батьків.
7 А єфремовський витязь Зіхрі навіть убив царського сина Маасею й управителя царського палацу Азрікама, а також Елкану, другу людину після царя.
8 Ізраїльтяни захопили в полон зі своїх братів двісті тисяч жінок, синів і дочок. Награбувавши в них багато здобичі, вони вивезли все в Самарію.
Ізраїль повертає полонених
9 Там був Господній пророк на ім’я Одед. Він вийшов назустріч війську, яке рухалось до Самарії, і промовив до них: Оце Господь, Бог ваших батьків, у Своєму гніві на Юдеїв видав їх у ваші руки, але ви їх знищили з такою жорстокістю, яка досягла небес.
10 Крім того, ви ще й вирішили Юдеїв та мешканців Єрусалима зробити своїми рабами й невільницями. Подумайте, невже ви самі ні в чому не винуваті перед Господом, вашим Богом?
11 Тож тепер послухайте мене, й відпустіть полонених, яких ви захопили з числа ваших братів, бо інакше ви спровадите на себе Господній гнів!
12 Тоді деякі мужі з числа єфремовських начальників, зокрема, Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемота, Єхізкій, син Шаллума та Амаса, син Хадлая, виступили перед військом, що поверталось з війни,
13 і промовили до них: Не вводьте сюди полонених! Невже ви хочете ще додати до наших провин і гріхів перед Господом? Адже і так наші численні провини та беззаконня тяжіють великим Його гнівом над Ізраїлем!
14 І воїни звільнили полонених, а здобич залишили перед можновладцями й усією громадою.
15 Після цього мужі, імена яких були названі, піднялись й заходились допомагати полоненим: всіх нагих одягнули в одежу зі здобичі, дали їм також взуття, нагодували, напоїли й намастили олією ; усіх хворих з-поміж них і немічних посадили на ослів і доставили їх до Єрихона, тобто до Міста Пальм, яке було неподалік їхніх одноплемінників, а самі повернулись у Самарію.
Ахаз просить допомоги у ассирійського царя
16 Того часу цар Ахаз направив послів до ассирійського царя з проханням надати йому допомогу,
17 адже вторглись едомці, котрі, завдавши поразки Юдеям, забрали полонених.
18 Виступили також і филистимці проти Юдейських міст як на рівнині, так і на півдні, захопивши Бет-Шемеш, Аялон, Ґедерот, Сохо з його околицями, Тімну з її околицями, Ґімзо з його околицями, й оселилися в них.
19 Так Господь упокорював Юдею через учинки Юдейського царя Ахаза, за те, що він розбестив Юдею, діючи віроломно проти Господа.
20 Виступив проти нього й ассирійський цар Тіглатпелесар і, замість допомоги, завдав йому багато лиха.
21 І хоч Ахаз спустошив скарбниці Господнього Храму, царського палацу та можновладців, віддавши все ассирійському цареві, це Ахазові не допомогло.
22 Проте навіть у період таких труднощів він, цар Ахаз, припускався ще більших гріхів проти Господа.
23 Він приносив жертви дамаським богам, вважаючи, що це вони нанесли йому поразку, адже міркував так: Сирійські боги іншим допомагають, тому я буду їм приносити жертви, то вони й мені допоможуть. Проте, насправді, вони призвели його до падіння, як і весь Ізраїль.
24 Нарешті Ахаз зібрав увесь посуд Божого Храму та інші предмети, – він потрощив усе начиння Божого Храму, замкнув двері Господнього Храму, і спорудив собі жертовники на всіх кутах у Єрусалимі.
25 В кожному місті, тобто в усіх Юдейських містах, він влаштував узгір’я з капищами, щоб там кадити іншим богам, викликаючи тим ще більший гнів Господа, Бога своїх батьків.
Смерть і поховання Ахаза
26 Усі інші події щодо владарювання Ахаза та його вчинки, – від першого й до останнього, – описані у Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
27 Ахаз спочив, приєднавшись до своїх батьків, – його поховали в самому місті, тобто в Єрусалимі, але його не поклали в царську гробницю Юдейських царів. Після нього став царем його син Єзекія.